На сайті Інституту національної пам’яті оприлюднено список прізвищ історичних діячів, чия діяльність підпадає під дію закону про декомунізацію.
Йдеться про осіб, які обіймали керівні посади в комуністичній партії, вищих органах влади та управління СРСР, УРСР, інших союзних або автономних радянських республік.
Серед них - співробітники репресивних органів ЧК-ГПУ-НКВД-КГБ, а також діячі комуністичної партії, організатори Жовтневого перевороту в Російській республіці 1917 року.
"Також під декомунізацію потрапляють ті, хто встановлював радянську владу в Україні, переслідував учасників боротьби за незалежність України у XX столітті", - зазначили в ІНП.
У поданому списку коротко вказано злочини згаданих осіб, наприклад:
"Молотов В’ячеслав Михайлович - голова Ради народних комісарів [Кабінету міністрів] СРСР у 1930-1941 рр., один з організаторів Голодомору 1932-1933 рр., співорганізатор воєнного злочину "Катинський розстріл". Брав участь у створенні сталінського ГУЛАГу (1934 р.). Візував після Сталіна розстрільні списки. 23 серпня 1939 р. підписав Пакт Молотова-Ріббентропа".
Список створений істориками для зручності місцевих громад, які обирають нові імена комуністичним вулицям згідно з законом "Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки".
"В Україні досі є вулиці, названі на честь організаторів Голодомору Лазаря Кагановича, Станіслава Косіора, Григорія Петровського та Менделя Хатаєвича, - підкреслив співробітник ІНП Богдан Короленко. - На совісті цих людей - життя мільйонів українців.
За його словами, у радянських перейменуваннях траплялися і комічні приклади.
"Скажімо, Мойсей Мурінсон, на честь якого названо вулицю в Чернігові [відома всьому місту, на Мурінсона розташована приміська автостанція], свого часу украв на вокзалі валізу, за що його схопила поліція, - розповів Короленко. - У відділку виявилося, що в чемодані - більшовицькі прокламації. Злодій помилково її потяг, але радянська пропаганда зробила з нього палкого революціонера".
В Інституті національної пам'яті вважають, що під дію закону про декомунізацію потрапляють і прізвища іноземних теоретиків і практиків комуністичного руху.
Для прикладу називають німецького філософа-економіста Карла Маркса (автора "Маніфесту Комуністичної партії"), його колегу і послідовника Фрідріха Енгельса, одного з основоположників "марксизму" – вчення, що стало підґрунтям комуністичного руху в Європі і світі.
Інший приклад - засновниця Німецької комуністичної партії Роза Люксембург.
Таку точку зору в ІНП обгрунтували тим, що імена цих діячів були "невід’ємною частиною ідеології та пропаганди комуністичного тоталітарного режиму". Радянська влада використовувала ці прізвища з політичною метою, масово перейменовуючи і називаючи на їхню честь вулиці, площі, споруди, організації та інший громадський простір.
Зазначається, що оприлюднений список не є вичерпним, співробітники ІНП продовжують над ним працювати.
Нагадємо, що декомунізаційні закони вступили в дію 21 травня 2015 року.
Згідно з одним із них, до назв, які слід перейменовувати, належать ті, у яких використані імена (псевдоніми) осіб, які обіймали керівні посади у комуністичній партії (від секретаря райкому і вище), вищих органах влади та управління СРСР, УРСР, інших союзних або автономних республік, працівників органів держбезпеки (напр. Свердловськ, Жданов, Дніпродзержинськ, Кіровоград, вул. Якіра, пл. Урицького).
Також підлягають зміні найменування, у яких використано назви СРСР, УРСР, інших союзних або автономних республік та похідні від них (напр. вул. 50 років СРСР, площа Радянської Туркменії).
Підлягають зміні назви, які пов’язані з діяльністю Комуністичної партії (включаючи партійні з’їзди), річницею Жовтневого перевороту, встановленням радянської влади на території України або в окремих адміністративно-територіальних одиницях, переслідуванням учасників боротьби за незалежність України. (напр. вул. Жовтневої революції, станція "Більшовик", проспект 40-річчя Жовтня, пров. Чекістів, платформа "Ім. XXI З'їзду").
Винятки для перейменування становлять назви, пов’язані із видатними радянськими діячами української науки та культури, а також із рухом опору та вигнанням нацистських окупантів з території України.
"Юридичні особи мали змінити свої назви впродовж місяця — до 21 червня, ЗМІ ще мають час до 21 серпня, - нагадали в інституті. - Знаки для товарів і послуг, які містять обмеження згідно закону, мають бути змінені до 21 листопада".
На офіційному сайті УІНП можна знайти роз’яснення щодо зміни назв та демонтажу пам’ятних знаків, а також карту міст та містечок, що підлягають перейменуванню.
ТАКОЖ: Радянських назв вулиць у 20 разів більше, ніж "незалежних". ІНФОГРАФІКА