Радянських назв вулиць у 20 разів більше, ніж "незалежних". ІНФОГРАФІКА

Найпопулярніша в Україні назва для вулиць, на яких знаходяться місцеві органи влади - вулиця Леніна. Усього їх майже 4,5 тисячі. Назва Незалежності зустрічається в адресах тільки 219 разів.

Про це повідомляють ТЕКСТИ.org.ua.

Безумовні лідери з радянських назв центральних вулиць - Вінницька, Кіровоградська та Житомирська області", де місцеві органи влади розташовані переважно на вулицях, названих на честь одного з лідерів більшовицької революції в Російській імперії Володимира Леніна.

Назва Незалежності зустрічається в адресах владних структур 219 разів, Грушевського - 101 раз, Леніна - 4463 разів, Радянська - 945.

Загалом топонімів часів СРСР в адресах органів влади у 20 разів більше, ніж назв, пов'язаних з Незалежністю.

Подивіться на загальну картину (тут позначені головні вулиці для 20 тисяч населених пунктів):


 Клікніть, щоб подивитися в більшому розмірі

Також в Україні є більше сотні центральних вулиць із назвами Колгоспна, Кірова, Калініна, Щорса тощо.

На батьківщині Нестора Махна, в Гуляйпільському районі (село Новомиколаївка) є навіть вулиця Чекістів. Це крім вулиць Дзерожинського, яких теж багато десятків.

Страх перед примиренням. Сучасні міліціонери досі бояться Махна

З іншого боку, безумовним лідером з "незалежницьких" назв є Івано-Франківщина. Загалом серед таких топонімів є вулиці Бандери (їх 14), Шухевича, Шептицького, Чорновола і Мазепи - проте кожна з останніх зустрічається менше десяти разів.

Ось порівняння мап із трьома "радянськими" і трьома "незалежницькими" назвами:


 Клікабельно

Також було визначено "нейтральні" назви - такі, що отримали назву за часів СРСР, однак не пов'язані з радянською ідеологією; або ідеологічне навантаження яких сильно зменшилося з плином часу (йдеться про вулиці на кшталт Миру, Слави, Космонавтів, Московська).

Ось перелік найуживаніших "радянських", "незалежних" і "нейтральних" топонімів:


Клікабельно

Автори інфографіки цитують фразу Вацлава Гавела "Якщо людина живе в оточенні пропаганди тоталітарної держави і не помічає її, то пропаганда досягла своїх цілей".

"Сила безсилих". Гавел про те, як перемогти тоталітарну державу

"Тоталітарна держава зникла, але ми продовжуємо жити в отруйному тумані її пропаганди, - стверджують журналісти. - Навіть найпереконаніший регіонал-русофіл за жодні гроші не одягне піджак радянського покрою, але ця публіка тримається за радянські назви, як за "Отче наш".

Варто зауважити, що у довіднику адміністративного устрою на сайті ВР є адреси органів влади лише для 20 тисяч населених пунктів - з повного списку у 30 тисяч. Тож не виключено, що повна картина дещо відрізняється.

Як відомо, у травні мер Риму виступив з ініціативою перейменувати вулицю Леніна в італійській столиці на вулицю Жертв комунізму.

Читайте більше про перейменування вулиць в Україні за темою "Топоніміка"

Перший Всеукраїнський Собор УАПЦ, 5-6 червня 1990 р.

Як установа божественна, Церква незмінно і недвозначно виявляє свою сутність у соборній свідомості своїх членів, натхнених Святим Духом. «Бо зволилося Духові Святому і нам» - так владно висловлює перший Апостольський Собор в Єрусалимі свою постанову.

Пам’ять про війну: дискурс демократії та дискурс тоталітаризму

Сьогодні неспокутуваний злочин комунізму повертається примарою нового світового конфлікту. Тому конфлікт історичних пам'ятей має не лише політико-ідеологічну, а перед усім, етичну природу і пов'язаний із нерозкаяністю за злочини комунізму. Отож, хай із сьогоднішнім ювілейним ушануванням жертв Другої світової війни прийде до нас усвідомлення що тоталітарне будяччя проросло на нашому полі не випадково. У Ялті 1945-го знесилене людство залишило ті зерна. Наше завдання сьогодні те будяччя виполоти.

ГУЛАГівська «одіссея» Патріарха Володимира

18 липня 1995 року спецпризначенці підрозділу «Беркут» битимуть кийками священників та мирян під стінами Софії Київської. Такою буде реакції української влади на бажання поховати у стінах храму українського православного Патріарха Володимира – Василя Романюка. В’ячеслав Чорновіл тоді викрикуватиме, що це “кінець незалежної України…”. «Беркут» і далі робитиме свою справу. Патріарха так і не поховають у храмі, а лише перед його стінами. Ці події ввійдуть в історію, як «чорний вівторок». Та передуватиме їм не менш напружене та сповнене боротьби життя. Історія «одіссеї» Патріарха Володимира концтаборами та тюрмами ГУЛАГу.

Спільний біль. Спільна історія. Дискусія до Дня пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу

Щороку 18 травня в Україні відзначається День пам'яті жертв геноциду кримськотатарського народу – згадуються події 1944 року, коли радянський тоталітарний режим насильницьки виселив людей із їхніх рідних земель. Цей день офіційно започаткований тільки 2015 року, а історія та традиції кримських татар досі залишаються загадкою для багатьох українців.