Бандерівську ідеологію заборонами не переможеш — Кадиров

Президент Чечні Рамзан Кадиров схвально прокоментував зміни у польському законодавстві. Але вважає, що цих змін не досить.

Сайт "Ехо Москви" поширив коментар Рамзана Кадирова, посилаючись на канал президента Чечні в "Телеграмі".

"Польща зіткнулася з наслідками втручання країн, які несуть "демократію" в інші держави. Ці країни, затіваючи революцію в Україні, подавали все як захист інтересів українського народу, а в підсумку руїна, хаос, анархія та нацистська ідеологія. І це зачепило не тільки Україну, але і її сусідів. "Бандерівські настрої" стали небезпечними й для Польщі", — написав Кадиров.

Голова Чечні посварив польських політиків:

"Про це Росія неодноразово попереджала, закликаючи Європу не забувати, якою ціною далася перемога над Третім Райхом. Знищення пам'ятників солдатам, насмішки й збиткування на адресу ветеранів ВВВ не минулися безслідно. Зловісний вишкір нацизму загрожує Європі. Якби ви дослухалися до Росії, то можна було б зупинити це зло, яке насувалося, в зародку".

При цьому Кадиров запропонував власний шлях боротьби з "бандерівською ідеологією":

"Та все ж, перезаписуючи історію неможливо перемогти "бандерівську ідеологію", неможливо перемогти нацизм, неможливо перемогти тероризм. Ви повинні дати людям на заміну іншу ідеологію, ідею можна вбити тільки іншою ідеєю.

"Заборонні заходи, покарання й переслідування мало чим допоможуть, якщо й далі проводитиметься агресивна зарубіжна політика у відношенні тих, хто врятував світ від фашизму".

Нагадаємо, 26 січня Сейм Польщі ухвалив запропонований рухом Kukiz'15 законопроект про заборону пропаганди так званої "бандерівської ідеології".

Українське МЗС заявило про свою глибоку стурбованість ухваленням цього законопроекту. Із різкою критикою законопроекту виступили ізраїльські дипломати й політики.

Вночі з 31 січня на 1 лютого Сенат Польщі ухвалив законопроект. Напередодні нічного голосування Державний департамент США оприлюднив заяву, в якій висловив побоювання, що зміни до закону про ІНП можуть підірвати свободу слова і свободу академічних дискусій.

Наразі проект закону ще не підписаний президентом Польщі Анджеєм Дудою.

У пошуках Костя Щита

На початку 2021 року, гортаючи скановані копії українського щоденника "Свобода", я натрапив на вельми просте пошукове оголошення: людина, яку шукали, була родом з моєї рідної Мерефи. Як згодом стало відомо, цією людиною був Костянтин Мусійович Щит — старшина української армії та тенор Української Республіканської Капели, яскраву історію життя якого впродовж майже сторіччя тримали в таємниці родичі з двох різних частин світу.

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.