Вночі Сенат затвердив зміни до закону про польський Інститут нацпам’яті

Близько другої ночі за місцевим часом відбулося голосування у Сенаті щодо змін до Закону про Інститут національної пам’яті Польщі.

"За" проголосувало 57 сенаторів. Проти – 23. Двоє сенаторів утрималося. Загалом у голосуванні взяли участь 82 сенатори.

Згідно із змінами "злочини українських націоналістів та українських формацій, які колаборували із Третім Рейхом" прирівнюються до злочинів нацистського та комуністичного тоталітарних режимів.

"Злочином українських націоналістів і українських формацій, які колаборували із Третім Рейхом є також участь у винищенні єврейського населення та геноциді громадян ІІ Речіпосполитої Польської на території Волині та Східної Малопольщі".

За заперечення таких злочинів українських націоналістів передбачена адміністративна відповідальність у вигляді грошового штрафу, або кримінальна – до трьох років ув’язнення.

За заперечення співучасті польських націоналістів у винищенні єврейського населення закон відповідальності не передбачає.

Натомість подібне покарання передбачене за "паплюження доброго ім’я Польщі" для тих, "хто публічно і проти фактів приписує Польській Нації або Польській Державі відповідальність або співвідповідальність за злочини, здійснені Третім Рейхом".

Ці зміни викликали гостру реакцію держави Ізраїль, зокрема прем’єр-міністра Ізраїлю Беньяміна Нетаньяху: "Польский закон – це абсурд, і я проти нього. Ми не можемо змінити історію, і не можна заперечувати Голокост."

Зміни до цього закону спричинили найбільшу за багато років кризу у відносинах між Польщею та Ізраїлем.

Українське МЗС раніше також прокоментувало голосування у польському парламенті.

"Категорично не сприймаємо чергову спробу нав’язати однобічне трактування історичних подій, у т.ч. некоректного використання в офіційному документі Республіки Польща назви частини території сучасної України", - йдеться у заяві МЗС України.

Польське суспільство також неоднозначно відреагувало на ці законодавчі ініціативи правлячого табору.

Опозиційний політик, колишній маршалек Сенату Богдан Борусевич під час обговорення закону заявив, що результати його прийняття будуть найгіршими, а зміни до закону створює нові лінії напруження із іншими країнами.

Гельсинська фундація прав людини опублікувала звернення, в якому стверджується, що цей закон суттєво обмежить свободу висловлювань у Польщі.

Відомий історик, знавець польсько-єврейських проблем часів Другої світової війни, колишній директор Офісу президента Інституту національної пам’яті Польщі Кшиштоф Персак вважає, що для свободи дискусій навколо минулого найбільш небезпечними є не так можливість кримінального переслідування, як адміністративного:

"На практиці кожного, чиї слова не сподобалися, наприклад "Редуту Доброго Імені" або іншій організації з подібними цілями, будуть тягати по судах. Навіть якщо суд визнав би правоту підсудного – клопіт очікує саме його, бо мусить боронитися і доводити, що не є верблюдом (у адміністративному процесі на відміну від кримінального нема презумпції невинуватості). (…) Бачу в цьому серйозну загрозу свободі дискусій навколо історії" - написав історик на сторінці facebook.

Нагадуємо, раніше новий Президент Інституту національної пам’яті Польщі Ярослав Шарек заперечив відповідальність польських громадян у масовому вбивстві євреїв у містечку Єдвабне.

У 2003 році слідство, яке провадив Інститут національної пам’яті Польщі, встановило, "що безпосередніми виконавцями злочину 10 липня 1941 року в Єдвабному була група місцевих чоловіків. Це сталося внаслідок німецького підбурювання, на що вказують незаперечні докази. Але відомо, що німці у безпосередніх діях вбивства участі не брали". 
  

Читайте також:

Ізраїль гостро відреагував на зміни польського закону про ІНП

МЗС: Польща намагається зобразити українців "злочинними націоналістами"

Сейм Польщі ухвалив закон про криміналізацію "бандерівської ідеології"

У польському Сеймі розпочнеться друге читання законопроекту про заборону "бандеризму"

Новий голова Інституту національної пам’яті Польщі заперечує співучасть поляків у Голокості 

«Скеля трьох чекістів». Як УПА боролась із НКВД на Буковині

23 вересня 1944 року повстанці в Путильському районі Чернівецької області із засідки ліквідували заступника начальника обласного НКҐБ та заступника начальника обласного НКВД, керівника обласної медичної служби НКВД, а також заступник начальника 2-го батальйону Внутрішніх Військ НКВД, який командував районним гарнізоном. Згодом через натиск повстанців районна радянська влада відступила із райцентру Путила у віддалене село Селятин, затрималася тут лише 5 днів, покинула район та через територію Румунії відступила до райцентру Сторожинець. Кілька місяців в районі панували повстанці.

Справа капітана. За що сидів легендарний «динамівець» Костянтин Щегоцький

У різноманітних рейтингах найкращих українських футболістів усіх часів неодмінно буде це ім’я — Костянтин Щегоцький. Улюбленець київських уболівальників 1930-х, капітан «Динамо», перший в Україні гравець-орденоносець — це все про нього.

«Не Арґус, ні Гелена, ні Марія Маґдалена»: вибираємо та їмо сир по-середньовічному

Середньовічна кухня – це не лише екстравагантні страви на кшталт павича, міног чи лебедя у соусі з власної крові. Якими б дивними не видавались нам інколи люди середньовіччя, їх меню не надто відрізнялось від нашого. Пропонуємо вам уривок, де історикиня й авторка книги «Від бобра до фазана: їжа західноєвропейського Середньовіччя» Стефанія Демчук розповідає про шлях на середньовічний стіл сиру, без якого і сьогодні ми не можемо уявити свою повсякденність

«Польська» ідентичність і російське самодержавство

У перші десятиліття ХІХ століття Санкт-Петербург негласно визнавав польський характер Правобережної України, як і всіх інших територій, анексованих у Речі Посполитої. Чиновники найвищого рангу навіть використовували відповідну термінологію на кшталт: "польські губернії" чи "польські землі", причому як в усному мовленні, так і в офіційному діловодстві. Після Листопадового повстання 1831 – 1832 років ситуація кардинально змінилася: російське самодержавство розпочало тотальний наступ на "польську" ідентичність. Комплекс заходів, до якого протягом наступних десятиліть вдалася російська влада, без перебільшення, можна назвати репресіями в економічній, релігійній і гуманітарній сферах. Йдеться про русифікацію польської культури, переслідування католицької церкви, політичний тиск, заборону освіти рідною мовою, декласацію та асиміляцію шляхти.