Спецпроект

Ізраїль гостро відреагував на зміни польського закону про ІНП

Посол Ізраїлю в Польщі Анна Азарі розкритикувала поправки до закону про прольський Інститут національної пам’яті. Нововведення дозволяють карати осіб, які покладають на поляків чи Польщу співучасть у нацистських злочинах, штрафувати чи ув’язнювати.

"В Ізраїлі поправку розглядають як можливість покарання для вцілілих свідків Голокосту. Багато, багато емоцій. Уряд Ізраїлю  відкидає ті нововведення. Маємо надію, що можемо знайти спільний шлях, аби зробити зміни в тій поправці. Ізраїль теж розуміє,  хто будував концтабір Аушвіц та інші табори. Усі знають, що то були не поляки.

Але в нас це трактується як неможливість розповідати правду про Катастрофу, і всі обурені тим,  що трапилося. Маю надію, що як завжди, як добрі друзі, Польща й Ізраїль знайдуть шлях і спільну мову щодо того, як ми будемо пам’ятати історію. Пам’ятаємо всіх, хто загинув під час Голокосту", — сказала Азарі під час урочистостей в Аушвіці, передає польське видання wPolityce.

Із приводу змін до закону про ІПН висловився і прем’єр Ізраїлю Беньямін Нетаньяху.

"Польский закон – це абсурд, і я проти нього. Ми не можемо змінити історію, і не можна заперечувати Голокост. Я доручив послу Ізраїлю в Польщі зустрітися з польським прем’єр-міністром і передати мою позицію".

Віце-міністр юстиції Польщі Патрик Які долучився до суперечки:

"То ця норма викликала істерію в ізраїльських медіа. Ізраїль сам багато років криміналізує такі визначення. То невже Польща не може зробити того самого? RT #Німецькі ТабориСмерті!", — написав він у "Твіттері".

Як повідомляє Washington Post, у неділю Нетаньяху та польський голова уряду Матеуш Моравецький переговорили по телефону та домовилися про старт діалогу, щоб уникнути подальшої ескалації скандалу.

Нагадаємо, 26 січня польський Сейм ухвалив поправки до закону про ІНП, згідно з якими, особам, які звинувачують поляків чи Польщу в нацистських злочинах, скоєних на польській землі під час Другої світової війни, загрожуватиме штраф або навіть в’язниця на три роки.

Зокрема, йдеться про покладання провини за смерть сотень тисяч євреїв у таборі смерті Аушвіц-Біркенау та вислови на кшталт "польські табори смерті" (вислів, який у травні 2012 року вжив президент США Барак Обама, за що потім перепрошував).

Закон із поправками ще мусить бути затверджений Сенатом і президентом країни.

Міністр закордонних справ Ізраїлю повідомив польському послу в Єрусалимі, що "закон не сприятиме дальшому виявленню історичної правди та може як зашкодити свободі досліджень, так і зупинити дискусію щодо уроків історії та спадщини Другої світової війни".

Ізраїльський меморіальний центр Голокосту "Яд-Вашем" заявив, що закон "загрожує розмиттям історичної правди стосовно допомоги, яку німці одержували від місцевого польського населення в часи Голокосту".

У своїй заяві Центр погоджується, що термін "польські табори смерті" є історично некоректним – табори знищення були засновані в окупованій нацистами Польщі для знищення єврейського населення в рамках "остаточного вирішення єврейського питання".

"Однак обмеження на висловлювання науковців та інших щодо прямої чи непрямої згоди польського народу із злочинами, вчиненими на їхній землі під час Голокосту, є серйозним викривленням", — зауважує у своїй заяві Яд-Вашем.

Нагадаємо, під час пакетного голосування 26 січня Сейм також ухвалив законопроект про заборону "бандерівської ідеології" в Польщі. МЗС України з цього приводу висловило свій протест.

Перший з українців у США, який став професором університету і доктором філософії

У списку "українських антирадянських діячів в Америці", складеному органами одпу срср у 1929 році, під номером 24 значиться Олександр Неприцький-Грановський. На той час він був першим із українців у США, хто здобув ступінь доктора філософії в галузі біологічних наук і звання професора американського університету. Таких, як він – успішних, авторитетних, перспективних діячів, – чекісти ставили на оперативний облік, збирали на них досьє і з урахуванням отриманої інформації приймали рішення, що з ними робити далі.

Голодомор у житті та творчості художника Михайла Дмитренка

Михайло Дмитренко пережив Голодомор і одним із перших відобразив у творчості цей катастрофічний для українців досвід – результат злочину комуністичного режиму з центром у Москві. Найвідомішим твором Дмитренка на тему української трагедії у 1932–1933 рр. є картина "1933", написана в 1963-му до 30-х роковин Голодомору.

Поляки в ОУН: причини вступу

Чимало дослідників визвольного руху натрапляли на згадки про участь поляків в підпіллі ОУН і УПА. Однак довго історикам не вдавалося акумулювати критичної маси інформації для повноцінного дослідження. Зрештою це реалізував Ярослав Антонюк в довіднику "Поляки в ОУН: біограми та документи" – спільному проєкті Українського інституту національної пам'яті та Галузевого державного архіву Служби безпеки України.

Війна, про яку домовилися у Москві: Радянсько-польська війна 1939 року

Друга світова війна супроводжувалася руйнуванням цілих держав, трагедіями народів та докорінними змінами на політичній карті світу. Одним із механізмів цих змін у Європі був "Таємний додатковий протокол", який був складовою німецько-радянського пакту про ненапад. Узгоджені сторонами "сфери взаємних інтересів" умовними лініями розтинали величезний простір Східної та Північної Європи, від норвезьких кордонів до гирла Дунаю. Польща опинилася в центрі поділу й невдовзі зникла з політичної карти Європи.