Спецпроект

Ізраїль гостро відреагував на зміни польського закону про ІНП

Посол Ізраїлю в Польщі Анна Азарі розкритикувала поправки до закону про прольський Інститут національної пам’яті. Нововведення дозволяють карати осіб, які покладають на поляків чи Польщу співучасть у нацистських злочинах, штрафувати чи ув’язнювати.

"В Ізраїлі поправку розглядають як можливість покарання для вцілілих свідків Голокосту. Багато, багато емоцій. Уряд Ізраїлю  відкидає ті нововведення. Маємо надію, що можемо знайти спільний шлях, аби зробити зміни в тій поправці. Ізраїль теж розуміє,  хто будував концтабір Аушвіц та інші табори. Усі знають, що то були не поляки.

Але в нас це трактується як неможливість розповідати правду про Катастрофу, і всі обурені тим,  що трапилося. Маю надію, що як завжди, як добрі друзі, Польща й Ізраїль знайдуть шлях і спільну мову щодо того, як ми будемо пам’ятати історію. Пам’ятаємо всіх, хто загинув під час Голокосту", — сказала Азарі під час урочистостей в Аушвіці, передає польське видання wPolityce.

Із приводу змін до закону про ІПН висловився і прем’єр Ізраїлю Беньямін Нетаньяху.

"Польский закон – це абсурд, і я проти нього. Ми не можемо змінити історію, і не можна заперечувати Голокост. Я доручив послу Ізраїлю в Польщі зустрітися з польським прем’єр-міністром і передати мою позицію".

Віце-міністр юстиції Польщі Патрик Які долучився до суперечки:

"То ця норма викликала істерію в ізраїльських медіа. Ізраїль сам багато років криміналізує такі визначення. То невже Польща не може зробити того самого? RT #Німецькі ТабориСмерті!", — написав він у "Твіттері".

Як повідомляє Washington Post, у неділю Нетаньяху та польський голова уряду Матеуш Моравецький переговорили по телефону та домовилися про старт діалогу, щоб уникнути подальшої ескалації скандалу.

Нагадаємо, 26 січня польський Сейм ухвалив поправки до закону про ІНП, згідно з якими, особам, які звинувачують поляків чи Польщу в нацистських злочинах, скоєних на польській землі під час Другої світової війни, загрожуватиме штраф або навіть в’язниця на три роки.

Зокрема, йдеться про покладання провини за смерть сотень тисяч євреїв у таборі смерті Аушвіц-Біркенау та вислови на кшталт "польські табори смерті" (вислів, який у травні 2012 року вжив президент США Барак Обама, за що потім перепрошував).

Закон із поправками ще мусить бути затверджений Сенатом і президентом країни.

Міністр закордонних справ Ізраїлю повідомив польському послу в Єрусалимі, що "закон не сприятиме дальшому виявленню історичної правди та може як зашкодити свободі досліджень, так і зупинити дискусію щодо уроків історії та спадщини Другої світової війни".

Ізраїльський меморіальний центр Голокосту "Яд-Вашем" заявив, що закон "загрожує розмиттям історичної правди стосовно допомоги, яку німці одержували від місцевого польського населення в часи Голокосту".

У своїй заяві Центр погоджується, що термін "польські табори смерті" є історично некоректним – табори знищення були засновані в окупованій нацистами Польщі для знищення єврейського населення в рамках "остаточного вирішення єврейського питання".

"Однак обмеження на висловлювання науковців та інших щодо прямої чи непрямої згоди польського народу із злочинами, вчиненими на їхній землі під час Голокосту, є серйозним викривленням", — зауважує у своїй заяві Яд-Вашем.

Нагадаємо, під час пакетного голосування 26 січня Сейм також ухвалив законопроект про заборону "бандерівської ідеології" в Польщі. МЗС України з цього приводу висловило свій протест.

За ліквідацію Коновальця – трикімнатна квартира і 1000 рублів на меблі

В архівних фондах розвідки знайдено матеріали, які проливають світло на деякі подробиці широкомасштабної операції з ліквідації голови Проводу ОУН Євгена Коновальця, яку 23 травня 1938 року здійснив Павло Судоплатов за прямою вказівкою Йосипа Сталіна. Нові свідчення злочину більшовицького режиму проти українського визвольного руху ґрунтуються на письмових доповідях одного з головних фігурантів справи Василя Хомяка – особливо цінного агента ГПУ/НКВД УСРР, який діяв під псевдонімами "Лебедь" та "82" і якому вдалося впровадити убивцю у близьке оточення лідера українських націоналістів під виглядом свого родича.

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.