Це повідомлення вже викликало хвилю обурення серед українських та польських користувачів соцмереж.
 |
Світлиною проілюстровано допис про вбивства поляків, вчинені "українськими націоналістами": "11 липня відбудеться 75-та річниця т.зв. "Кривавої неділі", під час якої на Волині сталася найбільша хвиля вбивства поляків. Джерело фотографії: Архів IPN".
Відповідно складається враження, що в кадрі зафіксований випадок вбивства саме поляків і саме від рук українських націоналістів.
Проте рівно рік тому ІПН Польщі створив спеціальний сайт про "Волинь-43", де виклав саме цю світлину як ілюстрацію до антиукраїнських акцій з боку поляків.
 |
На сайті ця фотографія підписана так: "Сагринь, 10 березня 1944 р.. акція відплати Томашівського відділу Округи АК щодо українських жителів села. Регіональний музей у Томашеві-Люблінському (№1)".
Отже, Сагринь – це і не Волинь, і не 1943 рік, а це Холмщина, і це 9-10 березня 1944 року.
Нагадуємо, що 9 липня Люблінський воєвода Пшемислав Чарнек подав заяву у прокуратуру на доктора Григорія Купріяновича. Чиновник оскаржує слова історика, що були виголошені у промові під час пам’ятних заходів 8 липня. У цей день на цвинтарі у Сагрині вшанували пам’ять українців, які загинули від рук польських "селянських батальйонів" та підрозділів Армії Крайової у 1944 році.
Під час урочистостей українець сказав зокрема: "Вони (українці – І.П.) померли від рук інших громадян Річ Посполитої, оскільки говорили іншою, ніж більшість, мовою та були іншого віросповідання. Цей злочин проти людства вчинили члени польського народу, партизани АК − солдати польського підпілля".
За словами Люблінського воєводи, думки, які Г. Купріянович висловлював протягом останніх років, та його доповідь від 8 липня, однозначно є порушенням закону. Воєвода впевнений, що українець не лише "зневажив польський народ", а й порушив закон про Інститут національної пам’яті Польщі, що вводить штраф або покарання у вигляді тюремного ув’язнення терміном до трьох років за "заперечення злочинів українських націоналістів".
На захист українського діяча став зокрема депутат Сейму РП Міхал Камінський, який надіслав інтерпеляцію (звернення) до прем’єр-міністра Польщі.
Читайте також: