Спецпроект

Люблінського воєводу звинуватили в шовінізмі за антиукраїнські вислови

Депутат Сейму Міхал Камінський надіслав інтерпеляцію (звернення) до прем’єр-міністра Польщі у справі подання Люблінського воєводи Пшемислава Чарнека до прокуратури на учасника недільних врочистостей у Сагрині д-ра Григорія Купріяновича.

Про це повідомляє "Наше слово".

У своєму зверненні до прем’єр-міністра Матеуша Моравецького депутат запитує, чи "вшанування та засудження вбивств, скоєних проти громадян Республіки Польща української національності та православної віри польським підпіллям, які 2007 року однозначно засудив президент Лех Качиньський, є злочином з точки зору польського уряду?".

"Чи витівка пана Чарнека є також виявом його шовіністичної істерії?" – продовжує в документі Камінський.

 

Депутата зазначив: він шокований тим, що дії представника уряду, яким є воєвода, мали місце під час 80-річчя "ганебної так званої "полонізаційної акції", яка полягала у масовому знищенні православної церкви польським урядом протягом 1938 року на території нинішнього Люблінського воєводства".

"У той же час я нагадую Вам, що покійний президент Лех Качиньський не тільки засудив цю акцію в офіційній промові, але й прийняв офіційний патронат над церемоніями, присвяченими цій чорній сторінці нашої історії", – завершив своє звернення до прем’єр-міністра Міхал Камінський.

Нагадаємо, 9 липня, Люблінський воєвода Пшемислав Чарнек заявив на прес-конференції, що подасть у прокуратуру скаргу на Григорія Купріановича. П. Чарнек зазначив, що думки, які Г. Купріянович висловлював протягом останніх років, та недільна доповідь на цвинтарі, у якій голова Українського товариства прирівняв убивство у Сагрині з "убивством 130 тис. поляків на Волині", однозначно є порушенням закону.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Генерал-хорунжий Юрко Тютюнник. «Народження моє припало на самісінький Великдень…»

На Великдень, 20 квітня 1891 року народився майбутній член Центральної Ради, український військовий діяч, повстанський отаман, командувач Другим зимовим походом генерал-хорунжий Армії УНР Юрко Тютюнник. В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України зберігаються унікальні документи про його життя і діяльність, особисте листування, рукопис книги "Зимовий похід 1919–1920 рр.", а також світлини, які досі ще не публікувалися.