Спецпроект

Люблінський воєвода хоче заявити в прокуратуру на організатора вшанувань у Сагрині. ФОТО, ВІДЕО

Люблінський воєвода Пшемислав Чарнек має намір подати заяву до прокуратури на Григорія Купріяновича у справі слів, які той сказав під час вшанування 8 липня пам’яті загиблих у Сагрині українців.

Вшанування українців, які загинули від рук польських Cелянських батальйонів (Батальйонів хлопських) та підрозділів Армії Крайової у березні 1944 року воєвода назвав "провокацією", повідомляє "Наше слово".

Григорій Купріянович

Д-р Григорій Купріяночич є головою Українського товариства в Любліні, та, водночас, співголовою Спільної комісії уряду та нацменшин у Польщі.

Під час прес-конференції 9 липня воєвода заявив, що подасть заяву до прокуратури  з приводу підозри скоєнння злочину під час урочистостей.

Чарнек процитував слова з доповіді українського діяча, який сказав, що в Сагрині впали жертви з рук інших громадян Речі Посполитої, тому що "говорили іншою мовою та були іншого віросповідування":

"Цей злочин проти людства було вчинено членами польського народу, партизанами АК, які були солдатами польського підпілля. Ми жаліємо, що пам’ять про українські православні жертви Холмщини не вшановано так само, як у випадку польських жертв Волині", – цитував люблінський воєвода  доповідь Купріяновича.

Чарнек зазначив, що думки, які Купріянович висловлював протягом останніх років та доповідь на цвинтарі в Сагрині, в якій вбивство в Сагрині зрівнюєються зі "вбивством 130 тис. поляків на Волині", однозначно є порушенням закону.

Воєвода впевнений, що українець не лише "зневажив польський народ", але порушив закон про Інститут національної пам’яті Польщі (ІПН). Закон передбачає штраф або тюремне ув’язнення терміном до трьох років за "заперечення злочинів українських націоналістів".

Президент України Петро Порошенко став на коліно перед меморіалом загиблим у Сагрині:

"Ми глибоко шануємо пам’ять українців, які стали жертвами українсько-польського конфлікту у березні 1944 року, але так само ми вшановуємо пам’ять поляків, які стали жертвами трагічних подій в Україні, зокрема на Волині в 1943-44 роках. Звертаємося до Господа: "Прости нам провини наші, як і ми прощаємо винуватцям нашим". Закликаю українців та поляків до взаємного прощення!

Події між українцями і поляками часів Другої світової війни вимагають ретельних історичних досліджень спільно українських і польських науковців. Наші народи заслуговують на правду. Але ми не дамо політизувати ці сторінки нашої історії.

Страшні сторінки минулого польського та українського народів не повинні бути визначальними ані для сьогодення, ані для нашого спільного європейського майбутнього".

Самі відзначення в Сагрині, у яких взяв участь Президент України Петро Порошенко, депутати Верховної Ради України, міністри українського уряду, дипломати з послом України Андрієм Дещицею, делегації української громади Польщі, колишні жителі Холмщини, делегації з кількох областей України з керівнками й громадськими активістами, історики Пшемислав Чарнек назвав "провокацією":

"Їх організовано у 75-ті роковини трагічної "Кривавої неділі" на Волині, де у системний спосіб українські націоналісти, бандити, яких важко шукати у історії світу, у жорстокий спосіб мордували тисячі поляків, також під час Богослужінь. Ці роковини були урочисто відзначені президентом Анджеєм Дудою у луцькій Кафедрі і теж на місці злочину. Натомість українці зорганізували молитву на могилах своїх побратимів, які загинули 10 березня а не 11 липня, однозначно здійснюючи провокацію", – сказав воєвода.

У Сагрині було велелюдно. Фото: FB Петро Порошенко

Він також подякував службам, оскільки як зазначив, приїзд на відзначення до Сагрині "тисяча чи двох тисяч українських націоналістів ніколи не є безпечним".

Нагадаємо, польський та український президенти вшановували жертв польсько-українського кофнлікту під час Другої світової свійни окремо.

Патріархат УГКЦ: між Ватиканом і Москвою

Питання патріархату Української греко-католицької церкви – одне з найважливіших в її історії другої половини XX cт. Ця справа стосувалась не лише української діаспори і церковного духовенства, а й понтифіків, посадовців Римської курії та політиків різних держав.
Особливим чином це питання турбувало Москву, яка всіляко намагалась протидіяти спробам встановлення патріархального устрою УГКЦ

Лех Валенса: “Польща та Україна приречені бути разом”

2 грудня 1991 року сталася історична подія в польсько-українських стосунках – Польща, першою в світі, визнала незалежну Україну, після того, як днем раніше, український народ підтвердив на референдумі Акт проголошення незалежності України. Це було найкраще завершення бурхливого й надскладного ХХ століття в українсько-польських стосунках

Полковник–киянин із «Чорних Запорожців» Армії УНР

Багато років в соціальних мережах гуляє світлина "Чорних Запорожців" із неідентифікованими старшинами легендарного кінного полку Армії УНР. Тривали суперечки чи це взагалі "чорні"... І коли саме зроблено світлину

«Десять міліонів пятсот тищ. І крапка». Українцям нав’язують суперечливі дані про жертв Голодомору

Скільки українців загинуло від голоду у 1932–33 роках? Війна за цю відповідь триває вже кілька років. У вересні вона спалахнула з новою силою через оприлюднення нових даних: 10,5 мільйонів жертв, з них 9,1 млн в Україні.