Спецпроект

Люблінський воєвода хоче заявити в прокуратуру на організатора вшанувань у Сагрині. ФОТО, ВІДЕО

Люблінський воєвода Пшемислав Чарнек має намір подати заяву до прокуратури на Григорія Купріяновича у справі слів, які той сказав під час вшанування 8 липня пам’яті загиблих у Сагрині українців.

Вшанування українців, які загинули від рук польських Cелянських батальйонів (Батальйонів хлопських) та підрозділів Армії Крайової у березні 1944 року воєвода назвав "провокацією", повідомляє "Наше слово".

Григорій Купріянович

Д-р Григорій Купріяночич є головою Українського товариства в Любліні, та, водночас, співголовою Спільної комісії уряду та нацменшин у Польщі.

Під час прес-конференції 9 липня воєвода заявив, що подасть заяву до прокуратури  з приводу підозри скоєнння злочину під час урочистостей.

Чарнек процитував слова з доповіді українського діяча, який сказав, що в Сагрині впали жертви з рук інших громадян Речі Посполитої, тому що "говорили іншою мовою та були іншого віросповідування":

"Цей злочин проти людства було вчинено членами польського народу, партизанами АК, які були солдатами польського підпілля. Ми жаліємо, що пам’ять про українські православні жертви Холмщини не вшановано так само, як у випадку польських жертв Волині", – цитував люблінський воєвода  доповідь Купріяновича.

Чарнек зазначив, що думки, які Купріянович висловлював протягом останніх років та доповідь на цвинтарі в Сагрині, в якій вбивство в Сагрині зрівнюєються зі "вбивством 130 тис. поляків на Волині", однозначно є порушенням закону.

Воєвода впевнений, що українець не лише "зневажив польський народ", але порушив закон про Інститут національної пам’яті Польщі (ІПН). Закон передбачає штраф або тюремне ув’язнення терміном до трьох років за "заперечення злочинів українських націоналістів".

Президент України Петро Порошенко став на коліно перед меморіалом загиблим у Сагрині:

"Ми глибоко шануємо пам’ять українців, які стали жертвами українсько-польського конфлікту у березні 1944 року, але так само ми вшановуємо пам’ять поляків, які стали жертвами трагічних подій в Україні, зокрема на Волині в 1943-44 роках. Звертаємося до Господа: "Прости нам провини наші, як і ми прощаємо винуватцям нашим". Закликаю українців та поляків до взаємного прощення!

Події між українцями і поляками часів Другої світової війни вимагають ретельних історичних досліджень спільно українських і польських науковців. Наші народи заслуговують на правду. Але ми не дамо політизувати ці сторінки нашої історії.

Страшні сторінки минулого польського та українського народів не повинні бути визначальними ані для сьогодення, ані для нашого спільного європейського майбутнього".

Самі відзначення в Сагрині, у яких взяв участь Президент України Петро Порошенко, депутати Верховної Ради України, міністри українського уряду, дипломати з послом України Андрієм Дещицею, делегації української громади Польщі, колишні жителі Холмщини, делегації з кількох областей України з керівнками й громадськими активістами, історики Пшемислав Чарнек назвав "провокацією":

"Їх організовано у 75-ті роковини трагічної "Кривавої неділі" на Волині, де у системний спосіб українські націоналісти, бандити, яких важко шукати у історії світу, у жорстокий спосіб мордували тисячі поляків, також під час Богослужінь. Ці роковини були урочисто відзначені президентом Анджеєм Дудою у луцькій Кафедрі і теж на місці злочину. Натомість українці зорганізували молитву на могилах своїх побратимів, які загинули 10 березня а не 11 липня, однозначно здійснюючи провокацію", – сказав воєвода.

У Сагрині було велелюдно. Фото: FB Петро Порошенко

Він також подякував службам, оскільки як зазначив, приїзд на відзначення до Сагрині "тисяча чи двох тисяч українських націоналістів ніколи не є безпечним".

Нагадаємо, польський та український президенти вшановували жертв польсько-українського кофнлікту під час Другої світової свійни окремо.

Петлюра без бронзи, але у кольорах

Рік 1917-й ще не був роком Симона Петлюри. Незаперечним лідером українського національного руху він став року 1919.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".