Канцeлярія прeм'єра Польщі «творчо» використала фото знищeння Сагрині

Польські урядовці 11 липня виставили на свою Facebook-сторінку фото Сагрині як символу "Волинського злочину-43".

Це повідомлення вже викликало хвилю обурення серед українських та польських користувачів соцмереж.

 

Світлиною проілюстровано допис про вбивства поляків, вчинені "українськими націоналістами": "11 липня відбудеться 75-та річниця т.зв. "Кривавої неділі", під час якої на Волині сталася найбільша хвиля вбивства поляків. Джерело фотографії: Архів IPN".

Відповідно складається враження, що в кадрі зафіксований випадок вбивства саме поляків і саме від рук українських націоналістів.

Проте рівно рік тому ІПН Польщі створив спеціальний сайт про "Волинь-43", де виклав саме цю світлину як ілюстрацію до антиукраїнських акцій з боку поляків.

 

На сайті ця фотографія підписана так: "Сагринь, 10 березня 1944 р.. акція відплати Томашівського відділу Округи АК щодо українських жителів села. Регіональний музей у Томашеві-Люблінському (№1)".

Отже, Сагринь – це і не Волинь, і не 1943 рік, а це Холмщина, і це 9-10 березня 1944 року.

Нагадуємо, що 9 липня Люблінський воєвода Пшемислав Чарнек подав заяву у прокуратуру на доктора Григорія Купріяновича. Чиновник оскаржує слова історика, що були виголошені у промові під час пам’ятних заходів 8 липня. У цей день на цвинтарі у Сагрині вшанували пам’ять українців, які загинули від рук польських "селянських батальйонів" та підрозділів Армії Крайової у 1944 році.

Під час урочистостей українець сказав зокрема: "Вони (українці – І.П.) померли від рук інших громадян Річ Посполитої, оскільки говорили іншою, ніж більшість, мовою та були іншого віросповідання. Цей злочин проти людства вчинили члени польського народу, партизани АК − солдати польського підпілля".

За словами Люблінського воєводи, думки, які Г. Купріянович висловлював протягом останніх років, та його доповідь від 8 липня, однозначно є порушенням закону. Воєвода впевнений, що українець не лише "зневажив польський народ", а й порушив закон про Інститут національної пам’яті Польщі, що вводить штраф або покарання у вигляді тюремного ув’язнення терміном до трьох років за "заперечення злочинів українських націоналістів".

На захист українського діяча став зокрема депутат Сейму РП Міхал Камінський, який надіслав інтерпеляцію (звернення) до прем’єр-міністра Польщі.

Читайте також:

Промова голови Українського Товариства в Сагрині 8 липня

Петлюра без бронзи, але у кольорах

Рік 1917-й ще не був роком Симона Петлюри. Незаперечним лідером українського національного руху він став року 1919.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".