Війна замість дитинства
1 червня 2019
Вони опинилися у лавах війська різними шляхами. Хто добровільно: або рухомий бажанням пригод і патріотичним обов'язком, або засліплений навіюванням якогось безпринципного ватажка.
А когось облишити іграшки та вдягнути однострій спонукали життєві обставини, які склалися. Бо війни, особливо світові, беруть свою данину навіть із дітей...
Часто дітям, яких осиротила війна, вояцький колектив заміняв родину.
Але факт залишається фактом: діти-солдати — це явище характерне для всіх ворогуючих сторін на всіх континентах Землі.
Читайте також:
Ті, що вижили. 37 портретів крутянців
Проти "Орлят". Українські діти-герої Листопадового чину
Наймолодший бойовий офіцер-українець Першої світової. Поручник Осип Яримович
Мирослав Луцишин (22 травня 1908—9 жотвня 1943) потрапив до австро-угорського польового шпиталю при 3-й армії в липні 1915 року спершу як пацієнт. Одужавши, наступні три з половиною роки до Славко служив там санітаром на фронтах у Сербії та Італії. Імовірно, він є наймолодшим українцем у війську Першої світової війни.
Серб Момчило Гаврич (1 травня 1906 - 28 квітня 1993) зголосився на службу, коли йому було сім. Він втратив родину на самому початку Першої світової війни. Хлопчик прибився до 6-ї артилерійської дивізії сербської армії, яка розгромила австрійський підрозділ, винний у страті батьків Момчила. Коли хлопчикові виповнилося вісім років, йому видали форму та підвищили до звання карпала. Згодом він одержав поранення і здобув ранг молодшого сержанта. Після війни Момчило Гаврич здобув освіту в Англії та повернувся до Сербії, яка стала частиною Югославії. Гаврич вважається наймолодшим вояком першої світової війни.
Реджинальд Беттерсбі (26 лютого 1900 - 1 грудня 1977) вступив на службу в Манчестерський полк Великої Британії в 15-річному віці після того, як утік з дому. Коли його батько дізнався про вчинок сина, то поклопотався, щоб тому надали офіцерське звання. Так 30 травня 1915 року Беттерсбі став наймолодшим 2-м лейтенантом Королівської армії. У 16-літньому віці він взяв участь у битві на р. Соммі у Франції, де отримав поранення. Пізніше, в 1917-му Беттерсбі отримав тяжке пораення шрапнеллю в ногу, через що її довелося ампутувати. Закінчив Першу світову війну в ранзі лейтенанта на тиловій посаді в інденерних військах.
Онні Вальдемар Кокко (4 березня 1904 – 22 квітня 1918) в 14-літньому віці вступив у фінську армію, яка вела бойові дії з фінськими комуністичними загонами. Одного разу Онні навіть потрапив у полон до червоних, але втік і в боях із ними проявив хоробрість. Служив ад’ютантом лейтенанта Пелтокангаса. Отримав тяжке поранення під час найбільшої битви фінскої громадянської війни за Тампере 25 березня 1918 року. Через місяць хлопець помер у шпиталі. Перед смертю головнокомандувач урядових військ Карл Маннергейм нагородив Кокко Хрестом свободи 4-го класу.
Сергій Альошков був наймолодшим учасником Сталінградської битви (народився або в 1934, або 1936 році). Його мати й брати загинули під час каральної операції нацистів в с. Гринь, нині Калузької області Росії, у серпні 1942 року. Утікаючи, Сергійко загубився, але його знайшли розвідники 142-го полку 47-ї дивізії й переправили через лінію фронту. Командир полку офіційно всиновив хлопчика, і той став "сином полку". Під Сталінградом Сергій допоміг під обстрілом витягти свого названого батька з-під уламків, за що його нагородили медаллю "За бойові заслуги". Під час бойових дій кілька разів був поранений. Після війни отримав юдиридчну освіту в Харкові і решту життя прожив у Челябінську до своєї смерті 1 лютого 1990 року.
10-річний хлопчик-солдат та майор німецького Вермахту в полоні військ Союзників після визволення Антверпена, Бельгія, жовтень 1944 року.
Келвін Леон Грехем (3 квітня 1930—6 листопада 1992) — наймолодший солдат армії США під час Другої світової війни. Вступив на службу на флот 15 серпня 1942 року, коли йому було 12, приховавши справжній вік. Служив матросом на кораблі «Саут Дакота» За мужність під час битви за о. Гуадалканал (14-14 листопада 1942 року) здобув Бронзову зірка та медаль «Пурпурне серце». Коли його батьки дізналися про поранення, то повідомили військових про справжній вік хлопця, і тоді Келвіна Грехема звільнили зі служби.
13-річний Анатолій Запорожець десантувався влітку 1943 року над Чорним лісом поблизу вузла Знам'янка Кіровоградської області, щоб вступити в партизанський загін ім. Дзержинського. Вважайється наймолодшим десантником періоду німецько-радянської війни. Вперше опубліковано Державним архівом Кіровоградської області.
Юний боєць Української повстанської армії "Чиж". Участь підлітків у бойових підрозділах УПА була радше винятком. Частіше юні націоналісти були в підпіллі ОУН і виконували функції зв'язкових, агітаторів, інформаторів, носили харчі тощо.
12-літній Толя Якішев (12 вересня 1931 — 15 березня 2018), «син полку» 63-ї Челябінської гвардійської танкової бригади Червоної армії, бореться з півнем. На фронті Толя робив перев'язки пораненим, згодом ходив у розвідку. Дійшов до Берліна і Праги, війну закінчив з орденами Червоної зірки, Вітчизняної війни 2-го ступеню та медалями «За бойові заслуги», «За взяття Берліна», «За перемогу над Німеччиною» та ін.
Адмірал італійського флоту Джуліо Граціані розмовляє з Франко Грекі (1932—2015), наймолодшим рекрутом батальйону морської піхоти 10-ї флотилії МАС (спецпідрозділ Королівської армії фашистської Італії). Грекі приєднався до війська в 1944 році, коли йому було 12 років.
1-й лейтенант морської піхоти США Харт Хантер Шпігель (1918—2004) пробує порозумітися з хлопчиками-солдатами японської імператорської армії, взятими в полон під час битви за Окінаву, 17 червня 1945 року.
Цього 13-річного вояка Вермахту взяла в полон американська армія в 1945 році в c. Мартінсцелль, громада Вальтерхофен, федеральна земля Баварія.
Росіянин Микола Панков, 10 років, серпень 1944 року. Коли його батьки загинули, Колю взяв на виховання сусід. Але сусіда мобілізували до німецької армії, тож він узяв хлопчика із собою. Той став «сином полку» 3-ї роти 990-го гренадерського полку 277-ї піхотної дивізії й потрапив у полон до британців на французькому узбережжі в Нормандії.
Український партизан, нагороджений орденом Червоної зірки, Володимир Рибалевський, Київ, грудень 1943 року.
Повстанець Армії Крайової несе 11-річного побратима, кий загинув. У Варшанському повстанні проти німецьких окупантів (1 серпня — 2 жовтня 1944) брали участь містяни всіх вікових і соціальних груп. Було й чимало підлітків, які виконували роль кур'єрів, помічників чи навіть стрільців. Особливою відданістю відзначалися харцери — члени скаутської організації, які утворили підпільну організацію «Сірі шеренги». Поет Станіслав Ришард Добровольський написав вірша «Варшаські діти», що став піснею:
«Варшавські діти, підемо в бій,
За кожен камінь твій, столице, дамо кров!
Варшавські діти, підемо в бій,
Коли впаде наказ твій, понесемо ворогам гнів!»
Середній вік армії «червоних кхмерів» — радикального комуністичного руху в Камбоджі 1970-х років — становив 14 років.
Більшість злочинів режиму «червоних кхмерів» (від 1 до 3 млн убитих) скоїли саме підлітки: неписьменні, часто сироти, які не мали страху смерті та сліпо підкорялися наказам.
У тренувальному таборі для підлітків Організації визволення Палестини, перемыстя Бейрута, Ліван, 1970 рік.
Підліток-повстанець під час громадянської війни в Сальвадорі (1979—1992), Перкін, Ель-Сальвадор, 1990 рік
