22 червня 1941

Міф про "віроломний напад". Документи з архіву СБУ

"Прибулі у прикордонну смугу німецькі солдати [...] розповсюджують чутки, що командування німецької армії має намір захопити Західну Україну [...]. Виступ німецьких військ проти Радянського Союзу має відбутися після закінчення дощів, як тільки встановиться погода"

Архів СБУ оприлюднив документи радянських спецслужб про початок радянсько-німецької війни у 1941 році. Архівісти надали вільний доступ до колекції "Переддень німецько-радянської війни у документах НКВД".

"У колекції — документи про агентурно-оперативну роботу НКВД СРСР напередодні радянсько-німецької війни: повідомлення військових та агентів спецслужб про загальний стан німецької армії перед початком війни, пересування військ Вермахту поблизу кордонів СРСР. Також оприлюднено матеріали допитів полонених німецьких льотчиків у перші дні війни, шпигунську аерофотозйомку, яку здійснювали літаки "Люфтваффе", — розповідає заступник директора Архіву СБУ історик Володимир Бірчак.

Фото німецьких пілотів-бомбардувальників, схоплених в полон після бомбардування Києвам

Серед архівних документів історики виявили доповідну записку секретарю КП(б)У Микиті Хрущову про концентрацію німецьких військ на кордоні у травні 1941 року. "Цей документ засвідчує, що ретельна підготовка нацистської Німеччини до нападу на СРСР не була таємницею для радянських керівників", — аналізує Володимир Бірчак.

Історик доповнює: "Документи свідчать, що радянська розвідка не лише шукала інформацію про збройні сили та політику нацистської Німеччини. Спецслужба активно вивчала стан та настрої української діаспори, діяльність підпілля ОУН на території України, окупованої нацистами ще з вересня 1939 року (йдеться про Захід України), намагалася вводити у ці структури свою агентуру".

ДОКЛАДНАЯ СЕКРЕТАРЮ КП(Б)У ТОВ. ХРУЩОВУ Н. С. О КОНЦЕНТРАЦИИ НЕМЕЦКИХ ВОЙСК В ПОГРАНИЧНЫХ РАЙОНАХ С СССР ОТ 15 МАЯ 1941, арк. 1

[Лист] 52 [Закреслено]

[Лист] 88

Нетаємно

СОВЕРШЕННО СЕКРЕТНО [Закреслено]

24/2 – 1716 23.04.[20]13

СЕКРЕТАРЮ Ц[ентрального] К[омитета] К[оммунистической] П[артии] (б[ольшевиков]) У[краины]

Тов.[арищу] ХРУЩЕВУ Н.[иките] С.[ергеевичу]

За последнее время от зак.[рытых] источников оперативного пункта ст.[анции] Перемышль получены дополнительные данные о концентрации немецких войск в пограничных районах с С[оюзом] С[оветских] С[оциалистических] Р[еспублик].

В лесу близ гор.[ода] Ярославля быстрыми темпами строятся бетонированные укрепления. Там-же закончено строительство большого аэродрома, на которы![й] прибыли самолеты. В этом же лесу сосредоточено большое количество войск и установлена тяжелая артиллерия.

Во дворе станции Журавица-Южная строятся бетонированные укрепления.

ДОКЛАДНАЯ СЕКРЕТАРЮ КП(Б)У ТОВ. ХРУЩОВУ Н. С. О КОНЦЕНТРАЦИИ НЕМЕЦКИХ ВОЙСК В ПОГРАНИЧНЫХ РАЙОНАХ С СССР ОТ 15 МАЯ 1941, арк. 2

 [Лист] 53 [Закреслено]

[Лист] 89

2.

По левую сторону этой станции по направлению с Перемышля за кладбищем, на расстоянии около 100 метров, построена посадочная площадка 200 х 400 м[е]т.[ров] для самолетов.

В окрестностях Перемышля-Журавица, Болештрошиц, Бушковиц, Радома и Хмина усиленными темпами строятся окопы. Отрыва окоп производится в дневное время, а в ночное время – на самой границе.

Из Радома в Журавицы переброшены артиллерийские части, которые расквартированы в казармах, где ранее находилась пехота, а последняя переведена в Перемышль.

Со стороны гор.[ода] Кракова к границе направлено большое количество немецких войск различных родов оружия.

Из Жешува, Пшеворска и Лисовска через Лемблицы отправлено 6 воинских транспортов. По шоссейной дороге к Жешуву проследовало 150 танков.

На ж.[елезно]д.[орожной] станции Пшеворск отмечается погрузка в поезда авиабомб, которые отправляются на вновь выстроенный аэродром – расположенный возле леса за Пшеворском.

На ст.[анциях] Журавицы и Радоме ожидается прибытие большого количества немецких воинских частей. С этой целью в окрестностях этих станций приготовляются квартиры для размещения войск.

ДОКЛАДНАЯ СЕКРЕТАРЮ КП(Б)У ТОВ. ХРУЩОВУ Н. С. О КОНЦЕНТРАЦИИ НЕМЕЦКИХ ВОЙСК В ПОГРАНИЧНЫХ РАЙОНАХ С СССР ОТ 15 МАЯ 1941, арк. 3

[Лист] 54 [Закреслено]

[Лист] 90

3.

На ж.[елезно]д.[орожные] станции Перемышль, Журавицы и Ярослав прибыло большое количество немецких войск разных родов. Эти станции в ночное время охраняются немецкими часовыми. Здесь – не ведется усиленное строительство разных укреплений. Днем работы не производятся.

Прибывшие в приграничную полосу немецкие солдаты из оккупированных стран – Франции, Норвегии и Дании – распространяют слухи, что командование немецкой армии намерено захватить Западную Украину, отрезав ее клином со стороны Рава-Русская и Румынии – на Львов.

Выступление немецких войск против Советского Союза должно начаться после окончания дождей, как только установится погода.

В конце апреля на ст.[анции] Перемышль в течение 10 суток стоял пассажирский поезд из 10 мягких и одного вагона-ресторана. Поезд охранялся усиленным военным конвоем. В этом поезде, якобы, приезжали губернатор и какой-то генерал (их фамилии не установлены), которые производили осмотр вновь возведенных укреплений.

За мостом через реку Сан, возле станции Перемышль, к полотну железной дороги на огороде площадью около 80 кв.[адратных] метров выстроены два газоубежища.

ДОКЛАДНАЯ СЕКРЕТАРЮ КП(Б)У ТОВ. ХРУЩОВУ Н. С. О КОНЦЕНТРАЦИИ НЕМЕЦКИХ ВОЙСК В ПОГРАНИЧНЫХ РАЙОНАХ С СССР ОТ 15 МАЯ 1941, арк. 4

[Лист] 55 [Закреслено]

[Лист] 91

4.

В конце апреля отмечен факт, когда один немецкий солдат, переодевшись в штатский костюм, со станции Перемышль (Германия) поездом пытался уехать в Советский Союз, однако, был задержан. Когда на место задержания прибыли сотрудники Гестапо, этот солдат нанес себе в висок до 10 ножевых ран.

НАРОДНЫЙ КОМИССАР ГОСУДАРСТВЕННОЙ БЕЗОПАСНОСТИ [Украинской Советской Социалистической Республики]

(МЕШИК) [Павел Якович]

"15" мая 1941 г.[ода]

№ А. 1620/сн

гор.[од] Киев

тк/4.              А 1619/сн

исп.[олнитель] Данилов

 

Транскрипція документу здійснена Сергієм Громенком, Український інститут національної пам'яті

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.

Американський спокій під радянську балалайку

Менш ніж за місяць до проголошення незалежності України, 1 серпня 1991 року, президент США Джордж Буш-старший виступив у Верховній Раді УРСР. Промова американського президента відома як "Chicken Kiev Speech", викликала гостру реакцію як у західній пресі, так і в Україні.