Бульвара Гавела у Києві не буде. Без Тебе

Перемога тих, хто проти імені Гавела у Києві – це перемога невігластва і безсилля сильних. Лишилося менше доби, щоб зробити цей символічний вибір між силою моралі і невіглаством, між відповідальною громадянськістю та самототаліторизмом, між облудою і життям в правді.

Бульвара Гавела у Києві не буде...

…якщо Ти не зробиш маленьке зусилля.

Для Києва Вацлав Гавел – не герой. Ініціатиіва "Бульвар Вацлава Гавела", яку розпочали громадські активісти три місяці тому, ризикує захлинутися.

Ті, хто вважає, що Гавел для Києва не герой і його ім’я тут геть не потрібне, випереджають прихильників Гавела у голосуванні на сайті Київської міської державної адміністрації.

Я – у розпачі. Хто може бути проти одного із найбільших моральних авторитетів цілої Європи у ХХ столітті?!

Дорогі Кияни! Це буде абсолютною ганьбою для міста, коли ця прекрасна ініціатива провалиться!

 Вацлав Гавел і естафетна паличка свободи. Київ, Майдан, лютий 2005 року. Фото Миколи Лазаренка

Коли Вацлав Гавел залишив цей світ, "Історична правда" опублікувала переклад фрагментів його геніального есею "Сила безсилих" - маніфесту громадянських змін, книжки рецептів з подолання посттоталітарної симптоматики.

Кілька місяців тому "Сила безсилих" вперше вийшла українською у повному обсязі. Ми прочитуємо необхідні книжки майже через 40 років, після їх виходу! "Сила безсилих" - це один з найкращих підручників демократії.

Ми ризикуємо безнадійно відстати розумово, якщо не будемо читати такі книжки.

Ми ризикуємо безнадійно відстати розумово, якщо не будемо читати.

Перемога тих, хто проти імені Гавела у Києві – це перемога невігластва і безсилля сильних.

Лишилося менше доби, щоб зробити цей символічний вибір між силою моралі і невіглаством, між відповідальною громадянськістю та самототаліторизмом, між облудою і життям в правді.

І просто згадайте ці слова Гавела: "Момент, коли життя у правді перестає бути просто запереченням життя у брехні і стає звичним - це момент, коли народжується щось, що можна назвати "незалежним духовним, соціальним і політичним життям суспільства".

Дуже прошу знайти 5 хвилин свого часу: нам треба більше Гавела у нашому житті. Свій вибір можна і треба задекларувати на сайті КМДА.

Без Твого маленького зусилля - сила безсилих перетворюється на силу невігластва. 

Ярослав Пронюткін: Тут спочиватимуть наші герої: хто має право бути похованим на головному Меморіалі країни?

Національне військове меморіальне кладовище — це меморіал на багато років вперед. За всіма прогнозами поховання тут можуть відбуватися протягом наступних 40-50-ти і більше років. Меморіал призначений винятково для військовослужбовців — тих, які загинули в бою під час цієї війни, та тих, які мали видатні заслуги перед батьківщиною, та покинуть цей світ через дуже багато років.

Зоя Казанжи: Винні мають бути покарані

Володимира Вакуленка, українського письменника вбили росіяни. Дата його загибелі достеменно невідома. Ймовірніше, це сталося між 24 березня та 12 травня 2022 року. Після того, як Ізюм звільнили ЗСУ, у місті виявили масове поховання – понад 400 тіл. Під номером 319 було тіло Володимира Вакуленка.

Євген Гомонюк: Французькі скульптури у Миколаєві

Що спільного між найстарішим міським театром, Аркасівським сквером і зоопарком у Миколаєві? Власне французький слід. Всіх їх об’єднує художня французька ливарня Валь Д'Осне з головним салоном в Парижі, чия продукція в різні часи прикрашала ці три локації. Мова йде про п’ять найвідоміших в Миколаєві декоративних садових чавунних скульптур. Одна з них, на жаль, була втрачена ще у 1990-ті роки, інші чотири можна побачити і сьогодні.

Юрій Рудницький: Варшавська угода. Як і чому сталося так, а не інакше

22 квітня 1920 року між Україною та Польщею була укладена Варшавська угода, відома також як "пакт Пілсудський-Петлюра". Щоправда, під угодою немає підписів ані одного, ані іншого.