"Калинівка"-1918. Як вибухало сто років тому

Вибухи на артилерійських складах під Вінницею – не перші в історії Україні. Різного роду надзвичайні ситуації на артилерійських складах ставалися відколи з'явились ці сховища. Але сто років тому жертв було значно більше.

Найбільш "урожайним" на вибухи та пожежі в Україні став 1918 рік. У останній рік Великої війни у нашій країні двічі кардинально мінялась влада.

Київ на короткий час захоплювали більшовики. За цей час вони встигли винищити кілька тисяч його мешканців.

Грушевський пережив відставку та спробу замаху. Петлюра потрапив до в'язниці, невдовзі вийшов з неї та за деякий час в'їхав до Києва на білому коні.

Того року зафіксовано щонайменше три випадки вибухів на військових складах — 6 червня 1918 року у Києві, 31 серпня – в Одесі, 13 вересня – у Керчі.

Київ

Найбільшим і найтрагічнішим був вибух на Звіринці у Києві.  

О 10 ранку 6 червня у Києві пролунав вибух. В Університеті св. Володимира повилітали шибки, на Хрещатику пішоходи попадали на хідники від потужної вибухової хвилі.

Хмара від вибуху над Києвом 

Вмить над далекою і бідною околицею столиці – Звіринцем – з'явилась хмара пилу. Невдовзі виявилось, що вибухнули артилерійські склади з понад 2 мільйонами снарядів.

Від їх детонації загинуло близько 200 осіб, 1000 отримала поранення. 900 будинків були повністю знищені.

 Снаряди після припинення вибухів

Величезна кількість киян, здебільшого незаможних, залишились без житла.

І уряд, і місцева влада спрацювали гарно – гроші виділено, допомога організована, вода, їжа, одяг були надані постраждалим.

Пересічні громадяни також відгукнулись на біду. У тогочасних газетах можна зустріти довгі списки жертводавців.

 Роздача їжі постраждалим від вибухів на Звіринці

Кияни масово і самостійно евакуювалися у навколишні дачні селища – Святошин, Кончу-Заспу, Пущу-Водицю.

Потяги та приміські трамваї були переповнені. На щастя, були літні вакації, і у багато хто уже орендував заміські будиночки.

 Німці знімали вибух з аероплану

Про київські вибухи було знято три фільми: "Катастрофа у Києві" та "Катастрофа на Звіринці (місце катастрофи на Звіринці у Києві)" та "Київська катастрофа". Згодом вони демонструвались у кінотеатрах, а зароблені на цьому гроші йшли на допомогу постраждалим.

Одеса

Другий вибух на військовому складі, що сколихнув Україну, стався 31 серпня.

О 15 год. 20 хв. неподалік станції Одеса-Застава на складах зброї розпочались вибухи набоїв. Вони тривали безперервно близько 10 годин.

 Наслідки вибухів в Одесі

Тієї ночі Одеса не спала. Одеситів охопила паніка.

Утікачі з епіцентру подій зібрались на Французькому бульварі, у порту та в лиманах.

 Українські та австро-угорські солдати на руїнах. Одеса

На вибухах оперативно спрацювали австрійські військові, що дислокувались у місті. Місце події було оточене, працювали пожежники та медики.

Жертвами стали 40 осіб, а 100 були поранені.

Керч

За два тижні після одеських вибухів аналогічна подія відбулась у Криму. 13 вересня 1918 року близько 16:00 Керч оглушив потужний вибух.

Над фортецею стояла хмара диму, містом розлітався попіл.

У місті зчинилась паніка, яка посилювалась чутками.

 Німецька аерофотозйомка Керчі, 1918 рік

Перша хвиля чуток – ніби-то у фортецю хтось кинув бомбу а тому варто очікувати наступних вибухів.

Мешканці міста психологічно були готові саме до такого розвитку подій.

Адже ще на початку 1918 року керівники більшовицьких загонів Івана Федька та Живодерова заявляли про готовність підірвати фортецю, щоб склади з боєприпасами не дісталися "білогвардійським та українським бандам".

Оскільки нових вибухів не лунало, міщани потроху заспокоїлися. Проте невдовзі містом поширилася нова хвиля чуток та паніки – ніби вибух спричинили снаряди з отруйним газом.

Підтвердження ці чутки не знайшли. Зрештою, до ночі усе заспокоїлося.

 Керч відбулася найменшими руйнуваннями у порівнянні із Києвом та Одесою

За даними газети "Утро Юга", від вибухів у Керчі загинуло 4 особи, ще 23 були поранені. Вибухи пошкодили кілька будинків поблизу фортеці. Вибух стався лише в одному із чотирьох порохових складів під номером 104, а його причиною було "соединение электрических проводов".

 Слідство в усіх випадках розглядали кілька версій – недбалість чи теракт. Однак, в жодному випадку, остаточного рішення так і не було ухвалено.

Тарас Гривул: "Дивізійники". Перепоховання та почесний ескорт на Львівщині. Через що скандал?

Сьогодні вчергове піднялася тема навколо перепоховання бійців дивізії «Галичина» 28 липня цього року. Виявилося, що у багатьох, навіть притомних дописувачів, розуміння цієї ситуації – на рівні вуличного обговорення. Тому вирішив поділитися власними думками.

Вахтанг Кіпіані: "Справа Василя Стуса". Книга про перемогу духу над КГБ

Василь Стус не зміг побувати на презентації жодної зі своїх книг. Бо в Україні його не друкували і збірки віршів ходили по руках у самвидаві, а видавали їх у лише за кордоном. Участь у русі незгідних з антиукраїнською політикою двічі приводила поета на лаву підсудних. Обидва рази за статтею "антирадянська агітація і пропаганда". Матеріали, які донедавна були були прихованими у архіві КГБ тепер доступні. І видані окремою книгою.

Остап Українець: Матюки не роблять з тебе москаля. Чи роблять?

Слова "*бати", "пи*да" та "бл*дь" фіксуються як нормативні форми від берестяних грамот ХІІ століття до деяких серйозних літературних пам'яток , а всі вони разом із "х*єм" присутні щонайменше у наддніпрянському фольклорі та зафіксовані ще у середині ХІХ століття.

Олександр Зінченко: Як Хрущов убив Донця. І потім збрехав

«Заарештували його, керуючись тими мотивами, що, мовляв, німці знають про його політичні, антирадянські погляди і після захоплення Києва можуть його використати. Щоб не давати ворогу такої можливості, його і заарештували, і незабаром він… помер». Хрущов збрехав.