6 червня 1918

"Калинівка"-1918. Як вибухало сто років тому

Вибухи на артилерійських складах під Вінницею – не перші в історії Україні. Різного роду надзвичайні ситуації на артилерійських складах ставалися відколи з'явились ці сховища. Але сто років тому жертв було значно більше.

Найбільш "урожайним" на вибухи та пожежі в Україні став 1918 рік. У останній рік Великої війни у нашій країні двічі кардинально мінялась влада.

Київ на короткий час захоплювали більшовики. За цей час вони встигли винищити кілька тисяч його мешканців.

Грушевський пережив відставку та спробу замаху. Петлюра потрапив до в'язниці, невдовзі вийшов з неї та за деякий час в'їхав до Києва на білому коні.

Того року зафіксовано щонайменше три випадки вибухів на військових складах — 6 червня 1918 року у Києві, 31 серпня – в Одесі, 13 вересня – у Керчі.

Київ

Найбільшим і найтрагічнішим був вибух на Звіринці у Києві.  

О 10 ранку 6 червня у Києві пролунав вибух. В Університеті св. Володимира повилітали шибки, на Хрещатику пішоходи попадали на хідники від потужної вибухової хвилі.

Хмара від вибуху над Києвом 

Вмить над далекою і бідною околицею столиці – Звіринцем – з'явилась хмара пилу. Невдовзі виявилось, що вибухнули артилерійські склади з понад 2 мільйонами снарядів.

Від їх детонації загинуло близько 200 осіб, 1000 отримала поранення. 900 будинків були повністю знищені.

 Снаряди після припинення вибухів

Величезна кількість киян, здебільшого незаможних, залишились без житла.

І уряд, і місцева влада спрацювали гарно – гроші виділено, допомога організована, вода, їжа, одяг були надані постраждалим.

Пересічні громадяни також відгукнулись на біду. У тогочасних газетах можна зустріти довгі списки жертводавців.

 Роздача їжі постраждалим від вибухів на Звіринці

Кияни масово і самостійно евакуювалися у навколишні дачні селища – Святошин, Кончу-Заспу, Пущу-Водицю.

Потяги та приміські трамваї були переповнені. На щастя, були літні вакації, і у багато хто уже орендував заміські будиночки.

 Німці знімали вибух з аероплану

Про київські вибухи було знято три фільми: "Катастрофа у Києві" та "Катастрофа на Звіринці (місце катастрофи на Звіринці у Києві)" та "Київська катастрофа". Згодом вони демонструвались у кінотеатрах, а зароблені на цьому гроші йшли на допомогу постраждалим.

Одеса

Другий вибух на військовому складі, що сколихнув Україну, стався 31 серпня.

О 15 год. 20 хв. неподалік станції Одеса-Застава на складах зброї розпочались вибухи набоїв. Вони тривали безперервно близько 10 годин.

 Наслідки вибухів в Одесі

Тієї ночі Одеса не спала. Одеситів охопила паніка.

Утікачі з епіцентру подій зібрались на Французькому бульварі, у порту та в лиманах.

 Українські та австро-угорські солдати на руїнах. Одеса

На вибухах оперативно спрацювали австрійські військові, що дислокувались у місті. Місце події було оточене, працювали пожежники та медики.

Жертвами стали 40 осіб, а 100 були поранені.

Керч

За два тижні після одеських вибухів аналогічна подія відбулась у Криму. 13 вересня 1918 року близько 16:00 Керч оглушив потужний вибух.

Над фортецею стояла хмара диму, містом розлітався попіл.

У місті зчинилась паніка, яка посилювалась чутками.

 Німецька аерофотозйомка Керчі, 1918 рік

Перша хвиля чуток – ніби-то у фортецю хтось кинув бомбу а тому варто очікувати наступних вибухів.

Мешканці міста психологічно були готові саме до такого розвитку подій.

Адже ще на початку 1918 року керівники більшовицьких загонів Івана Федька та Живодерова заявляли про готовність підірвати фортецю, щоб склади з боєприпасами не дісталися "білогвардійським та українським бандам".

Оскільки нових вибухів не лунало, міщани потроху заспокоїлися. Проте невдовзі містом поширилася нова хвиля чуток та паніки – ніби вибух спричинили снаряди з отруйним газом.

Підтвердження ці чутки не знайшли. Зрештою, до ночі усе заспокоїлося.

 Керч відбулася найменшими руйнуваннями у порівнянні із Києвом та Одесою

За даними газети "Утро Юга", від вибухів у Керчі загинуло 4 особи, ще 23 були поранені. Вибухи пошкодили кілька будинків поблизу фортеці. Вибух стався лише в одному із чотирьох порохових складів під номером 104, а його причиною було "соединение электрических проводов".

 Слідство в усіх випадках розглядали кілька версій – недбалість чи теракт. Однак, в жодному випадку, остаточного рішення так і не було ухвалено.

Дмитро Крапивенко: Алла Пушкарчук - Рута, яку не вберегли

Загинула Алла Пушкарчук (Рута). Тендітна дівчина, що пішла на війну ще у 2014-му, залишила світ мистецтва, навчання в університеті Карпенка-Карого і омріяну кар'єру театрознавиці.

Ярослав Пронюткін: Тут спочиватимуть наші герої: хто має право бути похованим на головному Меморіалі країни?

Національне військове меморіальне кладовище — це меморіал на багато років вперед. За всіма прогнозами поховання тут можуть відбуватися протягом наступних 40-50-ти і більше років. Меморіал призначений винятково для військовослужбовців — тих, які загинули в бою під час цієї війни, та тих, які мали видатні заслуги перед батьківщиною, та покинуть цей світ через дуже багато років.

Зоя Казанжи: Винні мають бути покарані

Володимира Вакуленка, українського письменника вбили росіяни. Дата його загибелі достеменно невідома. Ймовірніше, це сталося між 24 березня та 12 травня 2022 року. Після того, як Ізюм звільнили ЗСУ, у місті виявили масове поховання – понад 400 тіл. Під номером 319 було тіло Володимира Вакуленка.

Євген Гомонюк: Французькі скульптури у Миколаєві

Що спільного між найстарішим міським театром, Аркасівським сквером і зоопарком у Миколаєві? Власне французький слід. Всіх їх об’єднує художня французька ливарня Валь Д'Осне з головним салоном в Парижі, чия продукція в різні часи прикрашала ці три локації. Мова йде про п’ять найвідоміших в Миколаєві декоративних садових чавунних скульптур. Одна з них, на жаль, була втрачена ще у 1990-ті роки, інші чотири можна побачити і сьогодні.