Закликаємо консолідувати зусилля задля втілення українського державного проєкту меморіалізації Бабиного Яру

21 жовтня 2020 року відбулася зустріч Ініціативної Групи "Першого грудня" з Робочою групою з розробки концепції Комплексної меморіалізації Бабиного Яру при Інституті історії України НАН України.

 

 

На зустрічі обговорили ситуацію, яка склалася навколо проєктів меморіалізації Бабиного Яру. 

Ініціативна група ознайомилася з Концепцією комплексної меморіалізації Бабиного Яру. Цю Концепцію у 2017-2019 рр. розробила група українських вчених на виконання розпорядження Кабінету міністрів України та на замовлення Міністерства культури України і Національного історико-меморіального заповідника "Бабин Яр". Проєкт отримав схвальні відгуки української та міжнародної наукової спільноти.

Сутністю цього українського державного проєкту є створення модерного музейно-меморіального комплексу, який стане одним із просторів консолідації українського суспільства і  акцентуватиме увагу передусім на цінностях, а не лише на історичній інформації. Концепція спирається на переконання, що Бабин Яр є частиною української історії і його меморіалізація – справа української держави, зокрема українського громадянського суспільства.

За її здійснення відповідальні представники суспільства – український уряд та депутати Верховної Ради, обрані у демократичних виборах – як на загальноукраїнському рівні, так і місцевих виборах.

Музейно-меморіальний комплекс включатиме в себе:

  • ландшафтний меморіальний парк "Бабин Яр – Дорогожицький некрополь" (територія розстрілів, поховань та знищення трупів жертв під час нацистської окупації; територія навколишніх кладовищ; зону Куренівської катастрофи 1961 р.; природний заповідник Кирилівський гай);
  • Український музей Голокосту, в якому трагедію Голокосту буде представлено у масштабах цілої Європи з українського погляду, тобто з урахуванням особливого історичного досвіду України у ХХ сторіччі;
  • Меморіальний музей Бабиного Яру, присвячений, насамперед, долям усіх воєнних та повоєнних жертв Бабиного Яру та боротьбі за пам'ять про них.

У заяві Ініціативної групи "Першого грудня", оприлюдненій 13 жовтня ц.р., прозвучав заклик до суспільства активно підтримати український державний проєкт комплексної меморіалізації і тим самим визнати Бабин Яру частиною нашої спільної історії.

У відкритому листі українських вчених та громадських діячів, оприлюдненому у травні, наголошувалося на тому, що питання щодо вшанування жертв Бабиного Яру й облаштування в ньому меморіялу повинно перебувати винятково у віданні та під контролем Української держави й українського громадянського суспільства і не може бути передане в руки іноземних громадян чи приватних структур

Ініціативна група "Першого грудня" та Робоча група закликають консолідувати зусилля громадянського суспільства і посилити тиск на представників української влади задля втілення українського державного проєкту в життя.

З цією метою пропонуємо громадським організаціям та громадянам звертатися з відповідними запитами до народних депутатів України та новообраних депутатів Київської міської ради.

Освітнім та науковим установам рекомендуємо включити до своїх заходів упродовж наступного року, на який припадають 80-ті роковини Бабиного Яру, системне обговорення цієї трагедії як частини української історії і привернути увагу до місць пам'яті в різних регіонах України (зокрема, звернутися до тематичного інтерактивного ресурсу).

Представникам ЗМІ пропонуємо інформувати про український державний проєкт та різні його складові.

Консолідуючи наші зусилля, ми прагнемо створити загальнонаціональну платформу, яка могла би об'єднати усі зацікавлені сторони і була би майданчиком для конструктивної співпраці усіх державних, наукових, освітніх, громадських, політичних, національних, релігійних, благодійних, медійних організацій та окремих діячів, зацікавлених у втіленні української державної концепції.

Олександр Зінченко: Якби Чорновіл. Можливо ми б знову жили в СРСР

1 грудня – і знову почався стогін: «От, якби у 1991 році виграв Чорновіл… Ми б жили як в Польщі… Краще, ніж в Польщі! Ми б провели люстрацію комуняк! Ми б мали своїх бальцеровичів і реформи…»

Ярослав Ведмідь: Україна розпочала наймасштабніший фандрейзинговий проєкт незалежності на створення Музею Голодомору

Голодомор. Надзвичайно важка тема для України та для мене персонально. Мої баби і діди були позбавлені свого майна, худоби, засобів праці і їх результатів. Їх зірвали з хуторів, загнали в колгоспи і якимось чудом, вони вижили в нелюдських умовах і дали життя моїм батькам. Ці історії важко відновлювати — батьки знають мало. Баби та діди померли.

Володимир В'ятрович: Влада накидає бюджетний зашморг на політику пам’яті

Схвалений 26 листопада урядом проєкт держбюджету на 2021 рік підвередив виразне прагнення нинішньої влади накинути фінансовий зашморг на політику національної пам’яті.

Дорж Бату: Голодомор. Різні народи – одна історія

Дідусеві Жанчубу 97 років. Коли почалась колективізація, йому було усього сім. Жанчуб баабай погано пам’ятає свою батьківщину. Те, що пам’ятає, волів би забути, але не може. Дідусь Жанчуб – бурят-монгол, батьки котрого втікли у Китай від жахів радянської колективізації на території сучасної Бурят-Монголії, котра почалась на початку 1930-х років.