Совок совком не подолати

Мені не подобається термін "фашизм", вжитий щодо російського ладу. Різниця між одним та іншим, як між лайном і делікатесом. Я не буду вдаватися в сотні нюансів у десятках сфер. Скажу тільки, що фашизм - це ідеологія становлення надлюдини, жорстокої, але величної. Надлюдини у надсистемі. Невже те, що відбувається в Росії, хоч якось відповідає цьому.

 

Хоча я зараз перебуваю за кордоном і жодним чином не беру участі у війні, все ж скажу дещо. Мені не подобається перенесення наративів німецько-радянської війни на війну сьогоднішню.

Мені не подобається термін "Велика Вітчизняна Війна", вжитий у контексті боротьби за Україну. Тим більше, що ми добре пам'ятаємо, що війна ця почалася не 12 днів тому, а ще тоді, як проти Януковича виступив Майдан.

І термін "Визвольні Змагання" мені видається куди більш доречним. Тим більше, що в нашій історії вже були двічі визвольні змагання - і обидва рази проти одного й того ж ворога. І ці, Треті Визвольні Змагання - проти нього ж.

Як на мене, цей термін куди краще передає суть того, що відбувається, адже визвольні змагання - це боротьба за волю, а вітчизняна війна - це війна за вітчизну, не названу на ім'я. Минулого разу такою вітчизною взагалі був СРСР.

Так само мені не подобається термін "фашизм", вжитий щодо російського ладу. Різниця між одним та іншим, як між лайном і делікатесом. Я не буду вдаватися в сотні нюансів у десятках сфер. Скажу тільки, що фашизм - це ідеологія становлення надлюдини, жорстокої, але величної.

Надлюдини у надсистемі. Невже те, що відбувається в Росії, хоч якось відповідає цьому. Ніт - ми маємо справу з "рускім міром" - тричі перетравленою ідеєю візантійства, накладеною на ординський спосіб мислення і политою перестояним потом сталінської портянки.

Ну і ідея щодо міст-героїв мені також не зайшла. Сформулювати чому поки не можу, просто пишу.

Але ось День Перемоги має бути. Тут жодних протиріч не відчуваю. Тільки ось він ніколи й нізащо не має стати святом дідів на палках.






Дарця Веретюк : Національне Військове Меморіальне Кладовище. Як уніфікувати пам'ятні знаки?

Військові меморіальні комплекси - це не про нагромадження окремих пам'ятників і безпросвітну скорботу. Увесь комплекс є великим пам'ятником на знак шани і поваги до свідомого зрілого рішення чоловіків і жінок стати на захист країни і її територіальної цілісності. Це про їх подвиг, безвідносно віку, кольору шкіри, зросту, довжини волосся, релігійних вподобань, статків, професій та інших розрізнюючих ознак. Бо була одна на всіх ознака, котра всіх об'єднала — ідея свободи та незалежності.

Дмитро Крапивенко: Алла Пушкарчук - Рута, яку не вберегли

Загинула Алла Пушкарчук (Рута). Тендітна дівчина, що пішла на війну ще у 2014-му, залишила світ мистецтва, навчання в університеті Карпенка-Карого і омріяну кар'єру театрознавиці.

Ярослав Пронюткін: Тут спочиватимуть наші герої: хто має право бути похованим на головному Меморіалі країни?

Національне військове меморіальне кладовище — це меморіал на багато років вперед. За всіма прогнозами поховання тут можуть відбуватися протягом наступних 40-50-ти і більше років. Меморіал призначений винятково для військовослужбовців — тих, які загинули в бою під час цієї війни, та тих, які мали видатні заслуги перед батьківщиною, та покинуть цей світ через дуже багато років.

Зоя Казанжи: Винні мають бути покарані

Володимира Вакуленка, українського письменника вбили росіяни. Дата його загибелі достеменно невідома. Ймовірніше, це сталося між 24 березня та 12 травня 2022 року. Після того, як Ізюм звільнили ЗСУ, у місті виявили масове поховання – понад 400 тіл. Під номером 319 було тіло Володимира Вакуленка.