Звільнення від «русского міра»

21 квітня президент нарешті підписав закон «Про засудження та заборону пропаганди російської імперської політики в Україні і деколонізацію топонімії», ухвалений місяць тому. Цей системний документ про звільнення нашої країни від маркерів «русского міра». Відповідно до закону російська імперська політика визнається злочинною та засуджується, пропаганда цієї політики та її символіки забороняється

 

21 квітня президент нарешті підписав закон "Про засудження та заборону пропаганди російської імперської політики в Україні і деколонізацію топонімії", ухвалений місяць тому.

Цей системний документ про звільнення нашої країни від маркерів "русского міра". Відповідно до закону російська імперська політика визнається злочинною та засуджується, пропаганда цієї політики та її символіки забороняється.

Закон набуде чинності через три місяці після опублікування, після чого органи самоврядування і військові адміністрації мають за півроку звільнити публічний простір від символів русского міра: демонтувати пам'ятники й пам'ятні знаки, перейменувати вулиці й інші об'єкти.

Будуть перейменовані й населені пункти, назви яких пропагують російську імперську політику, її діячів чи пропагандистів.

В Україні більше не буде назв і зображень, присвячених суворовим і кутузовим, пушкіним і булгаковим, російським містам і завоюванням. Цінні пам'ятки будуть перенесені до музеїв.

Так само будуть перейменовані населені пункти, назви яких не відповідають стандартам української мови (на кшталт Октябрського чи Южноукраїнська).

Після набуття законом чинності юридичні особи матимуть місяць, щоб вилучити символи російської імперської політики зі своїх назв, документів та символіки. Протягом трьох місяців російські символи мають щезнути і з товарних знаків.

До речі, сьогодні ж президент підписав ще один закон, відповідно до якого для прийняття в українське громадянство потрібно буде скласти іспит не лише з української мови (як було досі), але й на знання Конституції та історії України.

Наталя Дзюбенко-Мейс: Тільки пам'ять може зупинити безумство воєн і ненависті. Пам'яті Джеймса Мейса

3 травня виповнюється двадцять років з часу відходу у вічність американського дослідника історії України, виконавчого директора американської конгресової комісії по вивченню Великого Голоду 1932-33 років в Україні, професора Джеймса Мейса. Тема Голодомору ламала і мучила його. Ця тема випалила йому душу й призвела до трагічного кінця.

Дарця Веретюк : Національне Військове Меморіальне Кладовище. Як уніфікувати пам'ятні знаки?

Військові меморіальні комплекси - це не про нагромадження окремих пам'ятників і безпросвітну скорботу. Увесь комплекс є великим пам'ятником на знак шани і поваги до свідомого зрілого рішення чоловіків і жінок стати на захист країни і її територіальної цілісності. Це про їх подвиг, безвідносно віку, кольору шкіри, зросту, довжини волосся, релігійних вподобань, статків, професій та інших розрізнюючих ознак. Бо була одна на всіх ознака, котра всіх об'єднала — ідея свободи та незалежності.

Дмитро Крапивенко: Алла Пушкарчук - Рута, яку не вберегли

Загинула Алла Пушкарчук (Рута). Тендітна дівчина, що пішла на війну ще у 2014-му, залишила світ мистецтва, навчання в університеті Карпенка-Карого і омріяну кар'єру театрознавиці.

Ярослав Пронюткін: Тут спочиватимуть наші герої: хто має право бути похованим на головному Меморіалі країни?

Національне військове меморіальне кладовище — це меморіал на багато років вперед. За всіма прогнозами поховання тут можуть відбуватися протягом наступних 40-50-ти і більше років. Меморіал призначений винятково для військовослужбовців — тих, які загинули в бою під час цієї війни, та тих, які мали видатні заслуги перед батьківщиною, та покинуть цей світ через дуже багато років.