Як син вихідців із Тернопільщини став мером Нью-Йорка

Едвард Коч - американський політик, юрист, кінокритик і телеведучий, який аж три каденції підряд обирався мером Нью-Йорка. Чи можемо про Едварда Коча говорити, що він - наш? До певної міри так, бо його батько і мати народилися і виросли в селі Устечко поблизу Заліщик на Тернопільщині. А в часи Першої світової війни батьки Едварда Коча емігрували до США, де він, власне, й народився у 1924 році.

 
 Едвард Коч

Теперішні землі Західної України дали світові незчисленну кількість блискучих імен, які багато століть збагачували світову науку, культуру, мистецтво і політику. Де, тільки, того нашого цвіту не було - на усіх континентах, у різні часи й у різних державах..!

Хочу вповісти пару коротких слів про Едварда Коча - американського політика, юриста, кінокритика і телеведучого, який аж три (!) каденції підряд обирався мером Нью-Йорка. Чи можемо про цього Едварда Коча говорити, що він - наш? До певної міри так, бо його батько і мама народилися і виросли в селі Устечко поблизу Заліщик на Тернопільщині. А в часи Першої світової війни батьки Едварда Коча емігрували до США, де він власне й народився у 1924 році.

Вперше, Едвард Коч став мером Нью-Йорка у 1978 році і був його міським Головою аж до 1989 року. Проаналізувавши отриману міську господарку, Едвард Коч скоротив витрати на утримання своєї адміністрації та міських служб (тоді було звільнено близько 7 тисяч міських службовців), зменшив податки і... Йью-Йорк саме за його каденції чомусь почав процвітати: міський бюджет зріс майже вдвічі! Власне у ті роки Едвард Коч і став щасливим талісманом для усіх мешканців цього мегаполісу.

А тепер - пару слів про Едварда Коча як про людину.

Так, він у багатьох моментах був екстравагантною (як для типового міського Голови) особою: замість того, щоб ховатися у своєму кабінеті, Едвард Коч їздив на нью-йоркському метро щоби спілкуватися з людьми, бо йому було важливо, що пересічний мешканець міста думає про його роботу.

Так, Едвард Коч міг стати на вулиці і, подаючи руку для вітання, запитувати: "Як ваші справи..?" Реклама, - скажете ви і мабуть будете неправі. Бо він, таки, був саме таким. А, ще Едвард Коч був доволі емоційним, наприклад, відома його суперечка з Дональдом Трампом, яка тривала десятиліття (одного разу в інтерв'ю Едвард Коч сказав: "Трамп - найнеприємніша людина, з якою мені довелось працювати за усі ці 12 років").

Про особисте життя Едварда Коча відомо небагато: його батько - Лейб Коч (або Кох), працював в театрі у Нью-Джерсі. А, все своє життя Едвард Коч прожив холостяком, не маючи ні сім'ї, ні дітей.

І, на закінчення: усе своє життя Едвард Коч зберігав особливий сентимент до української громади Нью-Йорка і до українства в цілому, добре пам'ятаючи, що його батьки були уродженцями того благословенного українського краю. Наприклад, Едвард Коч часто брав участь у зборах українських організацій у тому числі в роботі Українського Конгресового Комітету.

...Гадаю, такими особистостями як Едвард Коч, батьки якого всеціло були пов'язані із західноукраїнською історією та її культурою, ми б мали пишатися і пропагувати його на різних рівнях. Бо саме так чинять зі своїми знаменитостями різні держави у цивілізованому світі...

Дмитро Крапивенко: Алла Пушкарчук - Рута, яку не вберегли

Загинула Алла Пушкарчук (Рута). Тендітна дівчина, що пішла на війну ще у 2014-му, залишила світ мистецтва, навчання в університеті Карпенка-Карого і омріяну кар'єру театрознавиці.

Ярослав Пронюткін: Тут спочиватимуть наші герої: хто має право бути похованим на головному Меморіалі країни?

Національне військове меморіальне кладовище — це меморіал на багато років вперед. За всіма прогнозами поховання тут можуть відбуватися протягом наступних 40-50-ти і більше років. Меморіал призначений винятково для військовослужбовців — тих, які загинули в бою під час цієї війни, та тих, які мали видатні заслуги перед батьківщиною, та покинуть цей світ через дуже багато років.

Зоя Казанжи: Винні мають бути покарані

Володимира Вакуленка, українського письменника вбили росіяни. Дата його загибелі достеменно невідома. Ймовірніше, це сталося між 24 березня та 12 травня 2022 року. Після того, як Ізюм звільнили ЗСУ, у місті виявили масове поховання – понад 400 тіл. Під номером 319 було тіло Володимира Вакуленка.

Євген Гомонюк: Французькі скульптури у Миколаєві

Що спільного між найстарішим міським театром, Аркасівським сквером і зоопарком у Миколаєві? Власне французький слід. Всіх їх об’єднує художня французька ливарня Валь Д'Осне з головним салоном в Парижі, чия продукція в різні часи прикрашала ці три локації. Мова йде про п’ять найвідоміших в Миколаєві декоративних садових чавунних скульптур. Одна з них, на жаль, була втрачена ще у 1990-ті роки, інші чотири можна побачити і сьогодні.