29 січня в історії

1616 - голландські мореплавці Якоб Лемер і Віллем Схаутен відкрили крайню південну точку Південної Америки - мис Горн (названий так на честь голландського містечка Горн на березі Зюй-Дерзеє, мешанці якого зібрали гроші на їхню комерційну мандрівку до Індії новим шляхом).
Паралельно вони відкрили нову протоку, що єднає Атлантичний і Тихий океани

1649 - російський Земський собор оприлюднив Соборне уложення - новий кодекс законів, Основний закон Росії до першої половини ХІХ ст.
Уперше виділені державні злочини, остаточно оформлено кріпацтво тощо

1655 - Охматівська битва (під селом Охматовим Жашківського району Черкаської області) між військами Речі Посполитої і Кримського ханства з одного боку та Військом Запорозьким і військом Московського царства - з іншого (тривала до 1 лютого).
Билися 70 тисяч козаків і 20 тисяч москалів на чолі з Богданом Хмельницьким і Василем Шереметьєвим проти 50 тисяч поляків і 30 тисяч татар під проводом Станіслава Потоцького й Мехмета Гірая.
Битва в долині річки Багви тривала на лютому морозі навіть уночі. Втрати - близько 15 тисяч вояків із кожного боку, з них 9 тисяч - московського війська. Виснажені супротивники до весни припинили бойові дії.
У козацькій традиції за рівниною під Охматовим між річками Багвою та Буртою закріпилася назва "Дрижипіль" - позаяк поле бою дрижало від холоду і вогню

1710 - указ Петра І про офіційне впровадження російського цивільного алфавіту (церква продовжила користуватися старослов'янським)

1804 - царський указ про заснування Харківського імператорського університету (тепер - імені Василя Каразіна, його організатора)  

1860 - народився Антон Чехов, визначний російський письменник і драматург

Антон Чехов

1866 - народився Ромен Роллан, французький письменник і драматург, громадський діяч

1886 - у Карлсруе Карл Бенц запатентував перший триколісний автомобіль із бензиновим двигуном

1916 - Париж зазнав першого бомбардування німецькими дирижаблями

1916 - відбулися перші випробування англійського танка.
У вересні нова зброя з'явиться на полі бою і кардинальним чином вплине на тактику сучасного бою, а присвоєна їй із метою суворої секретності умовна назва "танк" ("цистерна, бак") приживеться і залишиться назавжди

Перший англійський танк "Марк-1"

1918 - бій більшовицьких військ генерала Михайла Муравйова із загонами УНР у полі біля залізничної станції Крути (Чернігівщина, за 130 км від Києва).
4-тисячній російській армії протистояло близько 600 українських вояків, із яких понад три сотні - національно свідомі київські студенти Й гімназисти. Бій набув в історії особливого значення завдяки героїзму української молоді, яка виконала наказ і захистила підступи до Києва, стримавши ворога протягом доби.
Червоні втратили близько 300 бійців. Оборонці надвечір почали відступ у напрямку Києва, аби не потрапити в оточення. Командир студентської сотні сотник Омельченко вирішив спочатку багнетною атакою відбити ворога, а вже потім відходити. Атака виявилася невдалою, адже юнакам протистояли професійні вояки. Сотня зазнала втрат, загинув і сам Омельченко, однак допомога молодого резерву не дала більшовикам оточити та знищити студентів. Забравши вбитих і поранених, українське військо відходило до ешелону. Росіяни не змогли продовжувати наступ на Київ того дня - через суттєві втрати й розібрану залізницю.

Реконструкція бою під Крутами, 2008 р.


Коли близько 17-ї години зібралися всі українські підрозділи, виявилося, що не вистачає однієї чоти студентів, яка стояла найближче до станції: у сум'ятті бою в полон потрапив розвідувальний взвод (близько 30 осіб). Відступаючи у сутінках, хлопці втратили орієнтир та вийшли просто на станцію Крути, вже зайняту червоногвардійцями. Аби помститися за свої значні втрати, більшовики спочатку познущалися із 27 полонених, а потім їх повбивали (розстріляли чи закололи багнетами). Учень 7-го класу Григорій Піпський перед розстрілом перший почав співати "Ще не вмерла Україна", і решта студентів підтримали спів. Після розстрілу місцевим жителям деякий час забороняли ховати тіла померлих.
27 замордованих із почестями перепоховали в Києві на Аскольдовій могилі 19 березня 1918 р.
Трагічна загибель студентського загону під Крутами стала символом патріотизму і жертовності в боротьбі за незалежну Україну. Павло Тичина присвятив полеглим свій вірш "Пам'яті тридцяти".
Насправді, всупереч усталеній думці, бій під Крутами не був поразкою українців, адже студенти й гайдамаки виконали наказ, затримавши ворога, зі значно меншими - в порівнянні з більшовиками - людськими втратами.
Відомі імена полеглих: сотник Андрій Омельченко, Володимир Шульгин, Лука Дмитренко, Микола Лизогуб, Олександр Попович, Андріїв Божко-Божинський, Ізидор Курик, Олександр Шерстюк, Головощук, Чижів, Кирик, Андрій Соколовський, Микола Корпан, Микола Ганкевич, Євген Тарнавський, Гнаткевич, Григорій Піпський.

Перепоховання загиблих героїв Крутів у березні 1918 р.

Цього ж дня в Києві о третій годині ночі почалося більшовицьке повстання, яке мало на меті завдати удару по владі й війську Центральної Ради незалежної УНР напередодні вступу до столиці червоної російської армії генерала Муравйова.
Опорним пунктом заколотників був завод "Арсенал". Арсенальці зайняли завод. Його комендантом призначили командира батальйону С. Міщенка, який перейшов із 450 солдатами полку ім. Сагайдачного на бік більшовиків. Арсенальці спільно з солдатами 3-го авіапарку і понтонного батальйону оволоділи кількома складами зброї, Печерською фортецею, взяли під контроль мости через Дніпро.
На штурм заводу було кинуто великі сили Центральної Ради. Придушенням повстання керував особисто Симон Петлюра. Перекинуті з фронту "курені смерті" під командуванням отамана підсилили "вільних козаків" та гайдамаків.
У перші два дні червоні відбивали наступ українських загонів, однак надалі становище повсталих різко погіршилося; "Арсенал" був відрізаним від міста і піддавався сильному артилерійського обстрілу. Після безперервних шестиденних боїв в оточених вичерпалися боєприпаси і продовольство, і 4 лютого за рішенням ревкому арсенальці припинили боротьбу; частина їх таємними ходами пішла з території заводу на з'єднання з російськими військами, котрі підійшли до Києва

1919 - Конгрес США прийняв 18-ту поправку до конституції, яка забороняє виробництво, перевезення і продаж спиртних напоїв

1919 - тимчасовий робітничо-селянський уряд України перетворено на Раднарком

1920 - петлюрівські війська Директорії УНР зайняли Одесу

1922 - розпущено Союз Коста-Ріки, Гватемали, Гондурасу і Сальвадору

1926 - у радянських навчальних закладах запроваджена обов'язкова військова підготовка

1927 - у Лондоні відкрився "Park Lane Hotel" - перший готель, у кожному номері якого була своя ванна кімната

1951 - народився Євген Кушнарьов, український політик

1960 - лікарі Вашингтонського університету представили першу штучну нирку

1964 - в Інсбруці (Австрія) відкрилися IX зимові Олімпійські ігри

1978 - Швеція першою у світі офіційно заборонила використання аерозольних балончиків через їх руйнівний вплив на озоновий шар Землі

1992 - в Україні зареєстровано Всеукраїнське об'єднання "Просвіта"

1996 - президент Франції Жак Ширак оголосив про завершення французької програми випробувань ядерної зброї

Автори: Дмитро Лиховій і Леся Шовкун (ledilid.livejournal.com)

Причини масового полисіння дітей у Чернівцях влітку 1988 року

Взятися за написання цієї статті спонукали мене публікації, у яких протягом 30 років після трагедії, що зачепила багатьох чернівчан, продовжують поширювати брехню про причини масового полисіння у Чернівцях. І найголовніше, що змусило це зробити - передчасний відхід у вічність мого колеги по роботі та товариша - Анатолія Галіна, який у часи тоталітарного режиму не побоявся піти проти системи, завдяки зусиллям якого стали відомі справжні причини полисіння у Чернівцях влітку 1988 року.

"Редактор" Василь Мудрий і його "Діло"

У списку тих, кого дуже хотіли завербувати в 1930-ті роки працівники НКВД СССР, був тодішній голова Українського національно-демократичного об'єднання – найпотужнішої західноукраїнської парламентської партії і головний редактор найстарішої української галицької газети "Діло" Василь Мудрий.

Як Роман Шухевич-"Щука" тричі березневу Тису перепливав

Роман Шухевич був чудовим плавцем, чемпіоном українських національних змагань з плавання. У нього була цивільна мрія – до 40-річчя переплести протоку Ла-Манш. Готувався, тренувався, багато плавав. Але на практиці – довелось боротись з окупантами й тричі долати Тису. Не для того, щоб втекти від відповідальності. А для того, щоб виконати свій обов'язок вояка, борця за незалежну й соборну Україну.

Яким був радянський лад? Судження історика

Деякі експерти пов'язують оптимістичні для нас перспективи в російсько-українській війні з відходом Владіміра Путіна від влади. Однак він є надто пересічною фігурою, яка не заслуговує сполученого з нею терміну "путінізм". Ми повинні усвідомити самі і переконати союзників у тому, що Російська Федерація являє собою екзистенційну загрозу для всіх народів, які потрапили в орбіту Кремля. Конкретна фігура очільника російських панівних кіл – справа другорядна. Ця країна готова порушувати встановлений світопорядок за будь-яких умов.