13 березня в історії

1519 - іспанський конкістадор Ернан Кортес висадився із загоном солдатів у Мексиці

1569 - у битві при Жарнаці французькі католики на чолі з герцогом Анжуйським розбили гугенотів, ватажок останніх принц Людовік І де Бурбон-Конде загинув

1669 - підписано Глухівські статті - договір про права українських козаків, укладений між Москвою та козацькою старшиною

1781 - Вільям Гершель відкрив Уран, сьому планету Сонячної системи

1834 - народився Іван Дурново, російський державний діяч, міністр внутрішніх справ у 1889-1895 рр., голова Комітету міністрів у 1895-1903 рр.
Уродженець Чернігівщини

1838 - народився Рафаелло Джованьйолі, італійський письменник, автор роману "Спартак", сподвижник Гарібальді

1852 - нью-йоркська газета "NY Lantern Weekly" опублікувала перше зображення дядька Сема

1809 - сер Джордж Гордон зайняв місце в британській Палаті лордів як лорд Байрон

1861 - Тараса Шевченка на кошти друзів поховали на Смоленському православному кладовищі в Петербурзі.
Через 58 днів, згідно із заповітом, почнуть його перепоховання в Україні

1869 - російський хімік Дмитро Мендєлєєв закінчив складати свою Періодичну таблицю елементів

1881 - російського імператора Олександра II смертельно поранено на набережній Єкатерининського каналу в Петербурзі бомбою, яку кинув народоволець Гнат Гриневицький

1888 - народився Антон Макаренко, український радянський педагог та письменник

Антон Макаренко

1900 - англо-бурська війна: британці взяли Блумфонтейн, столицю Оранжевої Вільної Держави

1911 - народився Лафайєтт Рон Хаббард, американський письменник, підприємець, воєнний моряк, мандрівник і філософ.
Творець діанетики та сайєнтології, засновник Церкви сайєнтології (перетворив секту на прибуткове підприємство).
Сьогодні - його 100-річний ювілей

Рон Хаббард

1913 - народився Сергій Михалков, російський і радянський письменник, байкар, драматург.
Автор текстів гімнів СРСР і Росії

1917 - до Києва із заслання повернувся Михайло Грушевський (за старим стилем)

1917 - над будівлею Центральної Ради ухвалено підняти жовто-блакитний прапор (за старим стилем)

1917 - у Петрограді вийшов перший номер газети "Известия Петроградского Совета рабочих и солдатских депутатов" (тепер "Известия"). (за старим стилем)

1919 - зайняття Житомира частинами Червоної армії

1928 - мешканка Онтаріо (Канада) Елен Воллок стала першою жінкою, яка отримала ліцензію на керування літаком

1930 - закрилася Московська біржа праці. Останнє направлення на роботу було видано слюсарю Михайлу Шкунову.
Радянський Союз став першою у світі країною, яка офіційно покінчила з безробіттям

1930 - американський астроном Клод Томбо оголосив про відкриття ним дев'ятої планети Сонячної системи; згодом вона отримає ім'я Плутон

1938 - завершився судовий процес у справі про "Антирадянський правотроцькістський блок". Головними обвинуваченими були Бухарін і Риков. Їх, а також наркома фінансів Гринька, колишнього главу уряду УРСР Раковського, керівників узбецької Компартії Ікрамова й Ходжаєва та інших (загалом 17 осіб) засуджено до страти.
Згодом реабілітували всіх, крім Ягоди

1938 - увечері Адольф Гітлер урочисто в'їхав до Відня у супроводі головнокомандувача німецькими військами Вільгельма Кейтеля.

Цього ж дня був опублікований закон "Про возз'єднання Австрії з Німецькою імперією" (аншлюс), згідно з яким Австрія оголошувалася "однією із земель Німецької імперії" і стала називатися "Остмарк"

1939 - проти ночі з 13 на 14 березня у Карпатську Україну вторглася 40-тисячна угорська армія

1940 - радянсько-фінська війна: жорстокі бої між радянськими і фінськими військами тривали в місті Виборг ще впродовж двох годин після набуття чинності угодою про припинення вогню (о 12:00). Але до часу капітуляції Фінляндії центр міста радянським військам здобути так і не вдалося.
За умовами мирного договору Вибрг відійшов до СРСР

Радянські солдати із трофейним фінським прапором

1943 - у захопленому Харкові вояки німецької дивізії СС "Адольф Гітлер" знищили 800 важкопоранених солдатів та командирів Червоної армії, які перебували у 1-му сортувальному шпиталі 69-ї армії

1943 - у Борщеві Тернопільської області нацисти ліквідували гетто; близько 400 жертв

1944 - радянські війська зайняли Херсон, Гайсин, Тростянець на Вінниччині та ін.

1949 - у Канаді почала діяльність Українська вільна академія наук

1954 - створено Комітет державної безпеки СРСР (голова - І. Сєров)

1961 - більше 1500 мешканців Куренівки в Києві загинули після прориву дамби й затоплення району потужним селевим потоком із відходів виробництва Петровських цегляних заводів.
Сьогодні - 50-ті роковини трагедії

Дитячий садок і приватні будинки, зруйновані потоком пульпи

1964 - суд над поетом Йосипом Бродським у Ленінграді засудив митця до заслання на п'ять років за обвинуваченням у неробстві

1974 - у Парижі відкрили аеропорт імені Шарля де Голля

1970 - голова КДБ СРСР Юрій Андропов віддав наказ знищити останки Гітлера і Геббельса, таємно поховані у військовому містечку в Магдебурзі

1977 - побачив світ двотомник "Шевченківський словник", підготовлений колективами головної редакції Української радянської енциклопедії та Інституту літератури ім. Т. Шевченка АН УРСР

1979 - почала діяти Європейська валютна система.
Як еталон валютної міри було впроваджено ЕКЮ - безготівкову валютну одиницю, що використовувалася до 1998 р. (назва ЕКЮ походить від англ. European Currency Unit)

1983 - заарештована член Української Гельсінської групи Ольга Матусевич.
З цього приводу до світової спільноти звернулося Західне представництво УГГ. Зверення підписали П. Григоренко, В. Малинкович, Л. Плющ, Н. Світлична

1988 - у газеті "Советская Россия" опубліковано статтю Ніни Андрєєвої під назвою "Не можу поступатися принципами", що стала маніфестом і виразником антиперебудовного, консервативного крила в КПРС

1989 - одна з умовних дат народження інтернету.
Англійський учений Тім Бернерс-Лі та його колеги, що працювали в Європейській раді з ядерних досліджень (CERN), передали начальникові свого відділу документ під назвою "Інформаційний менеджмент: деякі пропозиції", в якому були закладені основні принципи WWW

1991 - припинили роботу всі шахти Львівсько-Волинського басейну.
Страйкарі висунули економічні та політичні вимоги: підвищення заробітної плати в два рази, надання Декларації про державний суверенітет України статусу конституційного акту, звільнення з-під варти народного депутата України Степана Хмари, розпуск Верховної Ради СРСР і з'їзду народних депутатів СРСР "як непотрібної інституції на шляху до незалежної держави"

1992 - Державна телерадіомовна компанія України почала передавати сигнали перевірки часу (СПЧ). Сигнали київського часу почали лунати на хвилях світового ефіру

1992 - Верховна Рада України прийняла Земельний кодекс

1996 - Національні космічні агенції США (НАСА) та України (НКАУ) уклали угоду про реалізацію спільної програми польоту в космос українського астронавта (Леоніда Каденюка) у складі місії шатла в 1997 р.

1992 - припинився вихід московської комуністичної газети "Правда" (пізніше буде поновлений)

1993 - перемога з найбільшим рахунком в історії української хокейної збірної: Україна - Бельгія - 37:2.
Це був чемпіонат світу в групі С у місті Блед, Словенія; Україна посіла друге місце

Автори: Дмитро Лиховій і Леся Шовкун (ledilid.livejournal.com)

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.

Останні дні і смерть Міхновського

Вранці 4 травня 1924 року 4-річний син Володимира Шемета – Ждан – вийшов у садок свого дому. Там дитина першою побачила, на старій яблуні, повішаним майже двометрове тіло гостя свого батька – Миколу Міхновського. Згодом Ждан розповість Роману Ковалю, що батько знайшов у кишені покійного записку: "Волію вмерти власною смертю!"

Останнє інтерв'ю мисткині Людмили Симикіної

Через мою майстерню пройшли всі дисиденти. Всім шилась свита. Я знала всі біографії. Я їх втішала, жаліла. Я знімала ту напругу психічного тиску, одягали новий одяг, знімали той, що вони мали, і вони відважно носили це. Я мріяла про іншу державу, про інший устрій. А одяг шився для цієї мрії. Ось сутність моя була в 1960-ті роки.