17 березня в історії

461 - орієнтовна дата смерті Патріка Ірландського (пізніше - св. Патрік, охоронець та національний святий Ірландії).
Привід для відзначення Дня святого Патріка

1521 - Фернан Магеллан відкрив Філіппіни

1674 - Михайло Ханенко на козацькій раді у Переяславі зрікся булави; Івана Самойловича проголошено гетьманом Лівобережної та Правобережної України

1787 - народився Едмунд Кін, видатний англійський актор-трагік, виконавець ролей у шекспірівських п'єсах

1823 - у Миколаєві закладений перший російський і український пароплав "Метеор"

1825 - в іспанській частині острова Санто-Домінго проголошено створення Доміниканської республіки

1830 - у Варшаві відбувся дебют Фредеріка Шопена

1834 - народився Готліб Даймлер, німецький інженер, творець першого мотоцикла

1847 - народився Федір Вовк, український антрополог, археолог, етнограф

1856 - народився Михайло Врубель, російський художник, що жив і творив у Києві

Михайло Врубель

1861 - у російських церквах почалося зачитування селянам положення про ліквідацію кріпацтва

1861 - об'єднання Італії.
Проголошено Італійське королівство на чолі з Віктором Емануїлом II. Рим і Венеція тоді ще не входили до складу нової держави

 

1865 - народився Габріель Нарутович, перший президент Польщі у 1922 р.

1874 - народився Августин Волошин, український громадський і політичний діяч, священик, президент Карпатської України (1939), перед тим - прем'єр-міністр (із 1938 р.).
Помер у Лефортівській в'язниці в Москві 1945 р. Герой України (2002)

Августин Волошин

1891 - народився Матвій Манізер, російський радянський скульптор, віце-президент Академії мистецтв СРСР, автор пам'ятника Шевченкові в Харкові

1899 - послано перший радіосигнал про аварію корабля (комерційне судно, що сіло на мілину біля Кента, Англія)

1903 - народився Юрій Дольд-Михайлик, український радянський письменник

1906 - у Росії дозволено створення профспілок

1908 - народився Борис Полєвой (Кампов), російський радянський письменник, автор "Повісті про справжню людину"

1917 - у Києві на Володимирській 42, у приміщенні українського клубу "Родина", з ініціативи Товариства українських поступовців за участю українських політичних партій, військовиків, робітників, духовенства, кооператорів, студентства, громадських і культурних організацій оголошено про утворення Української Центральної Ради.
Головою УЦР заочно обрано Михайла Грушевського, якого тимчасово заступав Володимир Науменко, а товаришами (заступниками) голови - Дмитра Антоновича і Дмитра Дорошенка. Згодом УЦР стане парламентом незалежної України

Будинок, у якому засідала Центральна Рада

1917 - у Петербурзі українська делегація на чолі з Олександром Лотоцьким зустрілася з прем'єр-міністром Росії графом Львовим. Ухвалено меморандум (українські вимоги: запровадження української мови у державних установах України та звільнення полонених галичан і буковинців)

1918 - у Катеринославі почався триденний ІІ Всеукраїнський з'їзд рад, який зібрав 964 делегати з переважанням більшовиків та лівих есерів.
Попри гостру міжфракційну боротьбу, пройшли всі більшовицькі резолюції. З'їзд декларував незалежність УСРР і водночас заявив, що взаємини радянських республік залишаються попередніми. Резолюція "Про політичний момент" засуджувала політику Української Центральної Ради, вимагала виведення австро-німецьких військ і закликала до боротьби за повсюдне встановлення влади рад. Було схвалено Брестський мирний договір РСФРР із державами Четверного Союзу, прийнято закони про соціалізацію землі, створення робітничо-селянської червоної армії України тощо

1937 - з посади другого секретаря ЦК компартії України зняли Павла Постишева, одного з організаторів Голодомору та погромника українізації в УРСР

1937 - в СРСР ухвалили закон, що позбавив селян свободи пересування

1938 - народився Рудольф Нурієв (Нурєєв), визначний танцівник балету ХХ ст., балетмейстер татарського походження, емігрант з СРСР на захід

1940 - у СРСР випробували перший танк Т-34

1944 - радянські війська зайняли Дубно, Брацлав, Томашпіль, Ямпіль, Крижопіль, Чечельник, Ново-Українку, Голованівськ та ін., вийшли на рубіж р. Дністер

1945 - декларація про створення Українського національного комітету - з волі української громадськості, яка перебуває на території Німеччини та в союзних із нею країнах. заявлено, що УНК є виразником прагнень українців до створення Національної суверенної держави і приступає до створення Української національної армії. До складу УНА передусім увійдуть українці, що перебувають у німецькому війську та в інших військових і поліційних формаціях. УНА стоятиме в українській уніформі, під власними бойовими національними прапорами та ін.
Президія УНК призначила командувачем УНА генерала-хорунжого Павла Шандрука, заступниками стали Володимир Кубійович та Олександр Семененко

1948 - Бельгія, Великобританія, Люксембург, Нідерланди та Франція підписали Брюсельський пакт - попередник Західно-Європейського Союзу (WEU)

1951 - Українська повстанська армія закликала США допомогти їй у боротьбі з СРСР

1959 - 14-й Далай-лама (Dainzin Gyaco) втік із Тібету до Індії внаслідок придушення повстання тібетців китайськими завойовниками

1962 - унаслідок виверження вулкана Агунг на острові Балі в Індонезії від розпеченої хмари загинуло 1500 людей, від грязьового потоку - ще 200 осіб

1969 - Голда Меїр, уродженка Києва, обрана прем'єр-міністром Ізраїлю

1972 - у Києві створили Інститут книги та друкарства

1991 - на референдумі в СРСР 76,4% громадян проголосували за збереження Союзу "як оновленої федерації рівноправних республік...".
При цьому в Україні 80% учасників паралельного опитування висловилися за Союз на принципах Декларації про державний суверенітет УРСР, а в РРФСР на подібному плебісциті схвалили впровадження посади президента Росії

1992 - Міністерство юстиції України зареєструвало Українське козацтво

1992 - на референдумі біле населення Південно-Африканської Республіки прийняло нову конституцію, яка урівняла в правах білих і чорних громадян країни

1993 - Кабінет Міністрів України на чолі з прем'єр-міністром Леонідом Кучмою схвалив декрет "Про довірчі товариства".
Невдовзі багато цих трастових компаній зберуть і не повернуть гроші вкладників

1995 - Верховна Рада України після ескалації напруженості на півострові скасувала посаду президента Криму (її обіймав проросійський політик-популіст Юрій Мешков)

2000 - в Уганді близько тисячі членів релігійної секти "Заповіді Божі" спалили себе у церкві

Автори: Дмитро Лиховій і Леся Шовкун (ledilid.livejournal.com)

Ігор Калинець: «Для мене поезія мала бути загадкою, яку слід відгадати, розшифрувати"

Іноді мене запитують, чи я шкодую, що моє життя так склалося. Мені здається, що ні. Не мало б воно тоді смислу, якби я не перейшов через те все, якби не було тих 60-х, ув’язнення у 70-ті, того піднесення національного — всі ті події допомогли мені відчути, що я щось значу, що я щось зробив, що я комусь потрібен власне таким, яким я є в даний момент. Мені здається, що то і є сенс мого життя.

Петро Франко. Таємниці життя і смерті

28 червня 1890 року народився наймолодший із трьох синів Івана Франка – Петро. В історію визвольної боротьби він увійшов як один із засновників української скаутської організації "Пласт", хоробрий старшина Легіону Українських січових стрільців, командант летунського відділу Української Галицької армії. Для сталінського ж режиму він став небезпечним ворогом народу, якого ліквідували, ймовірно, у перші дні німецько-радянської війни.

Напади Бурундая та їхні наслідки. Уривок із книги "Король Руси Данило Романович" Даріуша Домбровського

Данило Романович, перший король Руси, – одна з головних постатей історії України. Подолавши численних внутрішніх та зовнішніх ворогів, Данило утвердився як один із найвпливовіших володарів Центрально-Східної Європи. Книжка Даріуша Домбровського – найповніша сьогодні біографія Данила Романовича. Ґрунтуючись на багатьох джерелах, автор не лише докладно реконструює життєвий шлях цього видатного державця, а й переконливо вписує його постать у європейський політичний ландшафт.

Суд над дітьми. Ольга Попадин – про молодь ОУН, два арешти і розстріл друзів

17-річна гімназистка зі Львова Ольга Попадин була однією з підсудних на "Процесі 59-ти". Енкаведисти не робили жодних пільг неповнолітнім — лупцювали, знущалися. Про це пані Ольга розповідала в інтерв'ю "Локальній історії". З її спогадів, показова розправа обернулася на протест — молоді арештанти під час суду заманіфестували несприйняття окупаційної влади, а оголошення вироку зустріли виконанням українського гімну.