15 липня в історії

1015 - у Берестові під Києвом помер Володимир Великий, великий князь Київський з 980 р., який у 988 р. хрестив Русь

1077 - разом із польськими військами у Київ повернувся князь Ізяслав Ярославович - старший син покійного Ярослава Мудрого - і вже втретє зайняв великокняжий престол.
Його конкурентами були молодші брати, зокрема, другий син Ярослава - Святослав - княжив у Чернігові, а молодший - Всеволод - у Переяславі

1205 - Папа Римський Інокентій III заявив, що євреї приречені на вічне рабство і підкорення через те, що розіп'яли Ісуса

1228 - через два роки по смерті засновник ордена францисканців Франциск Асизький зарахований до лику святих Папою Римським Григорієм IX

1240 - Олександр Невський із порівняно невеличкою дружиною новгородців та ладожців уночі напав на табір шведів, які зупинилися на відпочинок на Неві біля гирла Іжори, і завдав їм нищівної поразки.
Вважається, що саме після цієї перемоги князя почали називати Невським

1410 - у Грюнвальдській битві під час "Великої війни" 100-тисячні литовсько-українсько-польські війська за участю майже 30 тисяч татар та 4 тисяч чехів розгромили армію Тевтонського ордену (близько 85 тисяч вояків).
Ця поразка підірвала військову могутність тевтонців, припинила їх експансію на Схід і поклала початок занепаду Тевтонського ордену

Грюнвальдська битва

1567 - шотландська королева Марія Стюарт здалася бунтівній шотландській знаті

1606 - народився Рембрандт Харменс ван Рейн, видатний голландський художник

Рембранд і його дружина Саскія на картині "Блудний син у таверні"

1669 - завершилося найбільше виверження вулкану Етна на Сицилії, що тривало понад чотири місяці, протягом яких із надр вулкана витекло 830 мільйонів кубометрів лави.
У попередній період в історичних хроніках було зареєстровано 71 виверження Етни, після того Етна оживала ще майже сорок разів (з них десять - у ХХ ст.)

1795 - "Марсельєза" офіційно стала гімном Франції

1853 - народилася Марія Єрмолова, російська і радянська акторка

1876 - на конференції у Філадельфії ухвалено рішення про розпуск I Інтернаціоналу

1892 - народилася Мілена Рудницька, українська журналістка, письменниця, громадсько-політична діячка, педагог.
Одна з ідеологів українського жіночого руху на Західній Україні та його провідних діячок у 1920-1930-х pp. Голова центральної управи Союзу українок у Львові, Українського жіночого конгресу в Станіславові, Світового союзу українок, політичної жіночої організації "Дружина княгині Ольги"; редактор двотижневика "Жінка" (1935-1939); учасниця і репрезентантка українського жіноцтва на міжнародних жіночих з'їздах.

Мілена Рудницька


Активна діячка УНДО, посол до польського сейму (1928-1935). Як делегатка Української парламентарної репрезентації захищала в Лізі націй українські петиції, зокрема в справах пацифікації і голоду в Радянській Україні

1907 - народився Степан (Стефан) Попель, український та американський шахіст.
Один із найсильніших українських гравців у міжвоєнний період: чемпіон Львова 1929 р., чемпіон Галичини у 1928, 1942 рр. Після ІІ Світової війни, емігрувавши, відзначався і за кордоном: чемпіон Парижа у 1951, 1953, 1954 рр., багаторазовий чемпіон штатів Мічиган і Північна Дакота. Один із провідних шахістів української діаспори у США.
Саме його ім'я й документи після виїзду Попеля до США взяв Степан Бандера, аби переховуватися в Німеччині

1916 - американський інженер Уїльям Боїнг заснував компанію "Пасифік аеро продактс", яка через кілька місяців змінила назву на "Боїнг ейрплейн"

1917 - кадети вийшли з Тимчасового уряду Росії через наміри лівих міністрів визнати автономію України

1917 - народився Джордж Роберт Конквест, британський історик, письменник, дипломат.
Один із найвідоміших авторів публікацій з історії Радянського Союзу, зокрема періоду сталінських репресій та Голодомору 1932-1933 рр. ("Жнива скорботи" 1986 р.)

1919 - народилася Айріс Мердок, англійська письменниця і філософ, уродженка Ірландії

1919 - протесту диктатора ЗОУНР Євгена Петрушевича вищій раді Паризької мирної конференції з приводу її рішення дозволити полякам окупувати Східну Галичину

1919 - у Переяславі отаман Зелений (Данило Терпило) урочисто, в присутності місцевого люду та свого війська, скасував Переяславську угоду 1654 р. про "воз'єднання" з Московією.
У цей час сили Зеленого - І Повстанський кіш, що співпрацював із Директорією, - вимірювались близько 30 тисячами козаків і старшин

1920 - засновано факультет соціального виховання Київського інституту народної освіти (тепер - Національний педагогічний університет ім. Драгоманова)

1923 - утворення в СРСР державної авіакомпанії "Аерофлот".
Відкрилася перша в Радянському Союзі регулярна повітряна лінія за маршрутом Москва-Нижній Новгород

1925 - із цього дня територія УСРР, не враховуючи Молдавської АСРР, розподілялася на 41 округ: Артемівський, Білоцерківський, Бердичівський, Вінницький, Катеринославський, Житомирський, Запорізький, Зінов'євський, Ізюмський, Кам'янецький, Київський, Конотопський, Криворізький, Лубенський, Луганський, Маріупольський, Мелітопольський, Могилівський, Миколаївський, Ніжинський, Новгород-Сіверський, Одеський, Павлоградський, Первомайський, Полтавський, Прилуцький, Проскурівський, Роменський, Сталінський, Старобільський, Сумський, Тульчинський, Уманський, Харківський, Херсонський, Черкаський, Чернігівський, Шепетівський

1930 - народився Жак Деррида, французький філософ і теоретик літератури

1933 - Італія, Німеччина, Англія і Франція уклали Пакт чотирьох про погоджені дії із загальних міжнародних питань

1933 - почав роботу Свердловський машинобудівний завод ("Уралмаш")

1934 - у нацистській Німеччині заборонені англійські газети

1937 - запущено у дію 128-кілометровий канал Москва-Волга ім. Сталіна

1941 - під натиском німців радянські війська залишили районні центри Уланів Вінницької області; Потіївка Житомирської області; Рокитне Київської області

1944 - Гринвіцька обсерваторія зруйнована внаслідок бомбардування німцями

1952 - у США заборонений радянський журнал "Америка" і радянські інформаційні бюлетені

1957 - в Архангельській області заснований випробувальний полігон Ракетних військ стратегічного призначення "Плесецьк"

1959 - на екрани США вийшов фільм "Деякі люблять гарячіше" (Some Like It Hot) за участю Мерилін Монро. У радянському прокаті він ішов під назвою "У джазі тільки дівчата"

1964 - сесія Верховної Ради СРСР звільнила Леоніда Брежнєва від обов'язків голови президії Верховної Ради у зв'язку із завантаженістю роботою в апараті ЦК КПРС.
Головою президії Верховної Ради СРСР обраний Анастас Мікоян - член іще сталінської команди, який згодом активно підтримав Микиту Хрущова у „розвінчуванні культу Сталіна"

1964 - Верховна Рада СРСР прийняла закон "Про пенсії і допомогу членам колгоспів".
У зв'язку з "підвищенням добробуту" населення і з метою дедалі повнішого задоволення його потреб держава запроваджувала у колгоспах пенсії "по старості, по інвалідності, в зв'язку з втратою годувальника і допомоги для жінок-членів колгоспів по вагітності і родах", розміри якої залежали від продуктивності праці колгоспників"

1965 - Конгрес США ухвалив закон, який вимагає друкувати на сигаретних пачках попередження про шкідливість паління для здоров'я

1970 - у фіналі першого чемпіонату світу з футболу серед жінок збірна Данії завдала поразки італійкам з рахунком 2:0

1974 - національна гвардія Кіпру під керівництвом грецьких офіцерів здійснила державний переворот. Президентський палац був зруйнований дощенту, а сам президент архієпископ Макаріос дивом вижив і втік у Лондон.
Через п'ять днів на Кіпр висадилися турецькі війська під приводом захисту кіпріотів-турків

1975 - запуском космічних кораблів "Союз-19" і "Аполлон-18" почався спільний радянсько-американський проект "Союз" - "Аполлон".
Через два дні кораблі зістикувалися один з одним

1977 - у Москві "на гарячому", під час передачі інформації своєму зв'язковому, російському шпигуну Тригону, затримана віце-консул посольства США Марта Петерсон (ця справа відома за фільмом "ТАРС уповноважений заявити")

1989 - у місті Сухумі Абхазької АРСР відбулися збройні сутички на міжнаціональному ґрунті.
Приводом для них стали розбіжності між абхазьким і грузинським населенням у зв'язку з організацією в Сухумі філії Тбіліського державного університету. При зіткненні в хід пішли каміння, палиці, холодна і вогнепальна зброя. 11 людей загинули, 127 госпіталізували


1990
- президія Верховної Ради СРСР видала указ про оголошення надзвичайного стану на території Нагірно-Карабахської автономної області

1990 - указ президента СРСР про формальне припинення контролю КПРС над засобами масової інформації

1991 - у Великій Британії заборонена реклама сигарет без напису "Куріння вбиває"

1997 - Верховна Рада України ратифікувала Європейську хартію місцевого самоврядування

1998 - перший ефір "Нового каналу"

Автори: Дмитро Лиховій і Леся Шовкун (ledilid.livejournal.com)

Перший Всеукраїнський Собор УАПЦ, 5-6 червня 1990 р.

Як установа божественна, Церква незмінно і недвозначно виявляє свою сутність у соборній свідомості своїх членів, натхнених Святим Духом. «Бо зволилося Духові Святому і нам» - так владно висловлює перший Апостольський Собор в Єрусалимі свою постанову.

Пам’ять про війну: дискурс демократії та дискурс тоталітаризму

Сьогодні неспокутуваний злочин комунізму повертається примарою нового світового конфлікту. Тому конфлікт історичних пам'ятей має не лише політико-ідеологічну, а перед усім, етичну природу і пов'язаний із нерозкаяністю за злочини комунізму. Отож, хай із сьогоднішнім ювілейним ушануванням жертв Другої світової війни прийде до нас усвідомлення що тоталітарне будяччя проросло на нашому полі не випадково. У Ялті 1945-го знесилене людство залишило ті зерна. Наше завдання сьогодні те будяччя виполоти.

ГУЛАГівська «одіссея» Патріарха Володимира

18 липня 1995 року спецпризначенці підрозділу «Беркут» битимуть кийками священників та мирян під стінами Софії Київської. Такою буде реакції української влади на бажання поховати у стінах храму українського православного Патріарха Володимира – Василя Романюка. В’ячеслав Чорновіл тоді викрикуватиме, що це “кінець незалежної України…”. «Беркут» і далі робитиме свою справу. Патріарха так і не поховають у храмі, а лише перед його стінами. Ці події ввійдуть в історію, як «чорний вівторок». Та передуватиме їм не менш напружене та сповнене боротьби життя. Історія «одіссеї» Патріарха Володимира концтаборами та тюрмами ГУЛАГу.

Спільний біль. Спільна історія. Дискусія до Дня пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу

Щороку 18 травня в Україні відзначається День пам'яті жертв геноциду кримськотатарського народу – згадуються події 1944 року, коли радянський тоталітарний режим насильницьки виселив людей із їхніх рідних земель. Цей день офіційно започаткований тільки 2015 року, а історія та традиції кримських татар досі залишаються загадкою для багатьох українців.