28 липня в історії

1741 - корабель Вітуса Берінга першим досягнув Аляски

1764 - у Петербурзі на Васильєвському острові закладено кам'яний Андріївський собор (архітектор Олександр Віст)

1794 - страчені 22 діячі Великої Французької революції, зокрема, Максимілліан Робесп'єр і Луї Антуан Сен-Жюст.
Термідоріанський переворот 27-28 липня означав кінець якобінської диктатури

1804 - народився Людвіг Фейєрбах, німецький філософ

1806 - народився Олександр Іванов, російський художник

1821 - Перу оголосило незалежність від Іспанії

1858 - французький фотограф і карикатурист Фелікс Надар, який у 1855 р. запатентував ідею використання аерофотографії для виготовлення карт і цілей розвідки, зробив першу у світі аерофотозйомку, здійснивши для цього підйом на аеростаті

1868 - прийнята 14-та поправка до Конституції США, яка забезпечує громадянство кожній людині, що народилася у Сполучених Штатах.
Головною метою поправки було забезпечити громадянство колишнім темношкірим рабам

1896 - у Флориді засновано місто Маямі

1900 - Луї Лессінг, американський підприємець зі штату Коннектикут, придумав гамбургер

1900 - народився Володимир Шнейдеров, російський радянський кінорежисер, сценарист, оператор, організатор і перший ведучий телевізійного "Клубу кіноподорожей"

1902 - народився Карл Поппер, англійський філософ, творець теорії відкритого суспільства

1911 - народився Джорджо Щербаненко, італійський письменник українського походження, визнаний «італійським Сіменоном».
Уродженець Києва.
Сьогодні - 100 років від його народження

1914 - після вбивства ерцгерцога Фердинанда Австро-Угорщина оголосила війну Сербії.
Через кілька днів війна переросте у Першу світову

1918 - народився Олександр Скоцень, український футболіст, нападник.
Починав кар'єру за Польщі в командах "Тризуб" і "Україна" (Львів), грав за київське й московське "Динамо". Під час німецької окупації виступав у Льовові.
Після війни - на еміграції в Європі, де виступав за "Олімпік" (Шарлеруа) та "Ніццу"; згодом - у Канаді, там грав у команді "Україна" з Едмонтона. Надалі - спортивний журналіст

Олександр Скоцень (праворуч)

1918 - декретом Вищої ради народного господарства (ВРНГ) націоналізований автомобільний завод "АМО" (товариство на паях "Автомобільне московське товариство").
Нині це Московський автомобільний завод ім. Лихачова - головне підприємство виробничого об'єднання "ЗіЛ"

1922 - народився Жак Пікар, швейцарський океанолог.
Разом із батьком Огюстом - конструктор батискафа "Трієст", на якому Жак та лейтенант ВМС США Дон Уолш 23 січня 1960 р. здійснили рекордне занурення в Маріанську западину

1923 - народився Володимир Басов, радянський кіноактор режисер і сценарист

1928 - в Амстердамі відкрилися ІХ Олімпійські гри

1929 - народився Жаклін Кеннеді-Онассіс (у дівоцтві Був'є), вдова президента США Джона Кеннеді, яка згодом вийшла заміж за грецького магната.
Суттєво змінила роль перших леді у житті країни

Джекі Кеннеді й Ніна Хрущова

1939 - Верховна Рада Української РСР видала указ про затвердження Леоніда Корнійця головою Раднаркому УРСР.
Ухвалено рішення звільнити Дем'яна Коротченка з посади голови РНК у зв'язку з його призначенням третім секретарем ЦК КП(б)У

1942 - народний комісар оборони СРСР видав наказ №227 ("Ні кроку назад").
Оголошений в усіх частинах і підрозділах діючої армії, він категорично, під загрозою розстрілу на місці, забороняв відступ військ без спеціального розпорядження вищого командування

1942 - рейхскомісар України Еріх Кох видав наказ про введення обов'язкової трудової повинності для населення і суворих заходів покарання його порушників

1976 - унаслідок найбільш руйнівного у XX ст. землетрусу (сила поштовхів - від 7,8 до 8,2 бала) в Північно-Східному Китаї загинуло близько 250 тисяч людей.
Шахтарське місто-мільйонник Таншань було повністю зруйноване

1980 - багатотисячний похорон Володимира Висоцького у Москві на Ваганьковському цвинтарі. Він помер 26 липня

1984 - у Лос-Анджелесі відкрилася XXIII Олімпіада, яку бойкотували країни соцтабору

1986 - генеральний секретар ЦК КПРС Михайло Горбачов оголосив про рішення радянського керівництва повернути з Афганістану частину "обмеженого контингенту".
Починаючи з 15 жовтня, до кінця 1986 р. вирішили повернути в Союз шість полків - один танковий, два мотострілецькі й три зенітні

1988 - в СРСР дозволені неофіційні мітинги й демонстрації

1989 - Верховна Рада Латвійської РСР проголосила суверенітет Латвії

1991 - на першому з'їзді, який проходив 27-28 липня, створена Спілка офіцерів України

Автори: Дмитро Лиховій і Леся Шовкун (ledilid.livejournal.com)

Перший Всеукраїнський Собор УАПЦ, 5-6 червня 1990 р.

Як установа божественна, Церква незмінно і недвозначно виявляє свою сутність у соборній свідомості своїх членів, натхнених Святим Духом. «Бо зволилося Духові Святому і нам» - так владно висловлює перший Апостольський Собор в Єрусалимі свою постанову.

Пам’ять про війну: дискурс демократії та дискурс тоталітаризму

Сьогодні неспокутуваний злочин комунізму повертається примарою нового світового конфлікту. Тому конфлікт історичних пам'ятей має не лише політико-ідеологічну, а перед усім, етичну природу і пов'язаний із нерозкаяністю за злочини комунізму. Отож, хай із сьогоднішнім ювілейним ушануванням жертв Другої світової війни прийде до нас усвідомлення що тоталітарне будяччя проросло на нашому полі не випадково. У Ялті 1945-го знесилене людство залишило ті зерна. Наше завдання сьогодні те будяччя виполоти.

ГУЛАГівська «одіссея» Патріарха Володимира

18 липня 1995 року спецпризначенці підрозділу «Беркут» битимуть кийками священників та мирян під стінами Софії Київської. Такою буде реакції української влади на бажання поховати у стінах храму українського православного Патріарха Володимира – Василя Романюка. В’ячеслав Чорновіл тоді викрикуватиме, що це “кінець незалежної України…”. «Беркут» і далі робитиме свою справу. Патріарха так і не поховають у храмі, а лише перед його стінами. Ці події ввійдуть в історію, як «чорний вівторок». Та передуватиме їм не менш напружене та сповнене боротьби життя. Історія «одіссеї» Патріарха Володимира концтаборами та тюрмами ГУЛАГу.

Спільний біль. Спільна історія. Дискусія до Дня пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу

Щороку 18 травня в Україні відзначається День пам'яті жертв геноциду кримськотатарського народу – згадуються події 1944 року, коли радянський тоталітарний режим насильницьки виселив людей із їхніх рідних земель. Цей день офіційно започаткований тільки 2015 року, а історія та традиції кримських татар досі залишаються загадкою для багатьох українців.