6 вересня в історії

394 - битва на річці Фрігід у Східних Альпах (територія сучасної Словенії) - генеральний бій між армією Східної Римської імперії під командуванням імператора Феодосія Великого і армією Західної Римської імперії під керівництвом імператора Євгенія.
Перемога Феодосія.
Битва стала завершенням внутрішнього конфлікту в Римській імперії, який виник у 392 р. внаслідок захоплення Євгенієм імператорської влади в західній частині імперії. В ході бою узурпатор Євгеній був захоплений у полон і страчений за наказом Феодосія, який після цього на деякий час став єдиним правителем усієї об'єднаної Римської імперії.
Оскільки війська Євгенія та Арбогаста боролися під прапорами із зображенням язичницького бога Геркулеса, то перемога над ними символізувала перемогу християнства над язичництвом

1522 - сімнадцять членів експедиції Фернана Магеллана, що лишилися живими, завершили першу навколосвітню подорож

1666 - народився Іван V Олексійович, російський цар із династії Романових (1682-1696)

1766 - народився Джон Дальтон, англійський фізик і хімік

1776 - внаслідок урагану на Гваделупі загинуло близько 6 тисяч осіб

1819 - американець Томас Бланшар запатентував токарний верстат

1828 - народився Олександр Бутлеров, російський хімік

1873 - Хівинське ханство визнало залежність від Росії

1873 - створена Шотландська федерація футболу, одна з найстаріших у світі

1885 - під тиском народних мас до Болгарського князівства приєднана область Східна Румелія (центр - Пловдив), яка за Берлінським договором 1878 р. була частиною Османської імперії

1897 - народився Іван Микитенко, український і радянський письменник.
Репресований і вбитий у 1937 р.

1920 - у Бухарі встановлена радянська влада

1923 - народився Петро (Петар) II Карагеоргійович, останній король Югославії (1934-1945).
Вигнаний на еміграцію після проголошення СФРЮ

1936 - у зоопарку на Тасманії помер останній сумчастий вовк

Сумчастий вовк у тасманському звіринці.
Сьогодні - 75 років по його відходу в небуття

1936 - ВЦВК заснував звання "народний артист СРСР" для осіб, "особливо відзначилися у справі розвитку радянського театру, музики й кіно".
Це був перше найвище почесне звання в країні. Пізніше з'явилися народні вчителі, народні художники, народні архітектори

1939 - Південно-Африканський Союз оголосив війну Німеччині

1939 - німецькі війська захопили Краків

1940 - указ президії Верховної Ради СРСР про утворення Народного комісаріату державного контролю

1941 - під натиском німців радянські війська залишили районний центр Сосниця Чернігівської області

1941 - згідно з розпорядженням генерал-губернатора Г. Франка, на території дистрикту Галичина набув чинності закон про обов'язкову трудову повинність населення віком від 18 до 60 років. Всі особи, що не працювали, повинні були зареєструватися в уряді праці

1942 - Державний комітет оборони СРСР прийняв постанову про запровадження посади головнокомандуючого партизанським рухом і призначив на цю посаду маршала Клима Ворошилова

1943 - радянські війська зайняли районні центри Зіньків Полтавської області, Макіївка, Дружківка, Костянтинівка, Краматорськ, Слов'янськ Сталінської області, Буринь і Дубов'язівку Сумської області, Батурин Чернігівської області

1944 - Польський комітет національного звільнення видав розпорядження про експропріацію ферм із площею орних земель понад 50 га і ферм загальною площею понад 100 га.
Частина відібраної землі передана дрібним господарствам і сільськогосподарським кооперативам, решта маєтків перетворилися на державні сільськогосподарські підприємства.
Усі ліси також націоналізовані

1952 - у Женеві підписана Всесвітня конвенція про авторське право

1966 - убивство прем'єр-міністра ПАР, ідеолога апартеїду Хендріка Фервуда.
У парламенті в Кейптауні його зарізав Дімітріо Цафендас - південноафриканець греко-португальського походження

1968 - Свазіленд став незалежною державою на чолі з королем Собхузою II (доти - колонія Великої Британії)

1976 - радянський пілот Віктор Беленко втік на винищувачі Міг-25П і здійснив посадку в Японії, де попросив політичного притулку у США

1983 - у Мадриді підписано Заключний акт Європейської наради з безпеки та співробітництва, в якому уряди взяли на себе зобов'язання продовжувати процес мирного врегулювання суперечок і поваги прав людини, початий у Гельсінкі

1987 - у Львові створена "Українська ініціативна група за звільнення в'язнів сумління". До її складу увійшли Михайло Горинь (голова), Василь Барладяну, Іван Гель, Зорян Попадюк, Степан Хмара, В'ячеслав Чорновіл

1987 - у Балтіморі вперше хірургічним шляхом роз'єднані сіамські близнюки

1990 - Івано-Франківська обласна рада народних депутатів прийняла рішення про проходження дійсної військової служби громадянами області на території України

1991 - закриття V позачергового з'їзду народних депутатів СРСР.
Його рішення фактично припинили існування союзного парламенту та ініціювали розпад СРСР, оголосивши про визнання незалежності прибалтійських республік

1991 - місту Ленінград повернуто стару назву Санкт-Петербург

1991 - архієрейський собор УПЦ схвалив Акт про незалежність України

1991 - Чечня проголосила себе незалежною.
Гвардійці Загальнонаціонального конгресу чеченського народу розігнали Верховну Раду Чечено-Інгуської Республіки - після багатоденних масових мітингів і "сидіння" на центральній площі м. Грозний, що почалися 19 серпня

Автори: Дмитро Лиховій і Леся Шовкун (ledilid.livejournal.com)

Перший Всеукраїнський Собор УАПЦ, 5-6 червня 1990 р.

Як установа божественна, Церква незмінно і недвозначно виявляє свою сутність у соборній свідомості своїх членів, натхнених Святим Духом. «Бо зволилося Духові Святому і нам» - так владно висловлює перший Апостольський Собор в Єрусалимі свою постанову.

Пам’ять про війну: дискурс демократії та дискурс тоталітаризму

Сьогодні неспокутуваний злочин комунізму повертається примарою нового світового конфлікту. Тому конфлікт історичних пам'ятей має не лише політико-ідеологічну, а перед усім, етичну природу і пов'язаний із нерозкаяністю за злочини комунізму. Отож, хай із сьогоднішнім ювілейним ушануванням жертв Другої світової війни прийде до нас усвідомлення що тоталітарне будяччя проросло на нашому полі не випадково. У Ялті 1945-го знесилене людство залишило ті зерна. Наше завдання сьогодні те будяччя виполоти.

ГУЛАГівська «одіссея» Патріарха Володимира

18 липня 1995 року спецпризначенці підрозділу «Беркут» битимуть кийками священників та мирян під стінами Софії Київської. Такою буде реакції української влади на бажання поховати у стінах храму українського православного Патріарха Володимира – Василя Романюка. В’ячеслав Чорновіл тоді викрикуватиме, що це “кінець незалежної України…”. «Беркут» і далі робитиме свою справу. Патріарха так і не поховають у храмі, а лише перед його стінами. Ці події ввійдуть в історію, як «чорний вівторок». Та передуватиме їм не менш напружене та сповнене боротьби життя. Історія «одіссеї» Патріарха Володимира концтаборами та тюрмами ГУЛАГу.

Спільний біль. Спільна історія. Дискусія до Дня пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу

Щороку 18 травня в Україні відзначається День пам'яті жертв геноциду кримськотатарського народу – згадуються події 1944 року, коли радянський тоталітарний режим насильницьки виселив людей із їхніх рідних земель. Цей день офіційно започаткований тільки 2015 року, а історія та традиції кримських татар досі залишаються загадкою для багатьох українців.