27 листопада в історії

1095 - Папа Римський Урбан II на соборі в Клермоні проголосив І Хрестовий похід.
Питання про вторгнення до Святої землі було порушене лише на десятій нараді Собору, коли на великій Клермонській площі виступив Петро Пустельник. Простий самітник із Пікардії, який обрав за притулок один із найсуворіших монастирів, під час відвідування Голгофи і Гробу Господнього побачив страждання палестинських християн. Патріарх Симон вручив йому листа, в якому благав про допомогу Папу і європейських правителів. Ті погодилися. Папа пообіцяв учасникам війни проти мусульман за завоювання Гробу Господнього відпущення гріхів і боргів

Виступ Папи Урбана ІІ на соборі в Клермоні (нинішній Клермон-Феран)

1493 - Христофор Колумб заснував перше поселення європейців в Америці - Ізабеллу (острів Домініка)

1648 - польський король Ян II Казимир видав універсал, яким гарантувалися козацькі привілеї

1671 - російські урядові війська оволоділи столицею повстанців Стеньки Разіна Астраханню

1701 - генерал-адмірал Федір Головін став першим російським графом (титул пожалуваний імператором Священної Римської імперії Леопольдом I).
За прикладом правителів Західної Європи з 1706 р. графські титули став роздавати і Петро I

1701 - народився Андерс Цельсій, шведський астроном і фізик, геолог і метеоролог, автор температурної шкали

1705 - цар Петро I видав указ про створення першого в Росії "полку морських солдат" (День морської піхоти в Росії відповідно до наказу головкома ВМФ РФ від 19 листопада 1995 р.)

1815 - російський цар Олександр І підписав конституцію Царства Польського, яка передбачала власний сейм, вищий суд, але водночас і довічне приєднання Польщі до Російської імперії.
Главою Польщі ставав король, він же російський імператор

1834 - Томас Девенпорт запатентував перший у США електродвигун

1863 - народилася Ольга Кобилянська, визначна українська письменниця, громадська діячка, активістка жіночого руху Буковини

Ольга Кобилянська, авторка "Землі"

1870 - народився Юхо Паасіківі, президент Фінляндії у 1946-1956 рр.
Його політика - "лінія Паасіківі" - вміло поєднувала західний вектор із дружбою з СРСР

1874 - на Пінщині (Білорусь) народився Хаїм Вейцман, президент Всесвітньої сіоністської організації в 1929-1946 рр., перший президент Ізраїлю в 1948-1952 рр.

1879 - народився Григорiй Чупринка, український поет-романтик

1895 - шведський підприємець Альфред Нобель підписав у Парижі свій заповіт, який помістив у банк у Стокгольмі.
Коли через рік він помер, виявилося, що винахідник динаміту на зароблені на ним кошти заснував премії за досягнення в галузі фізики, хімії, медицини та фізіології, літератури і за миротворчу діяльність, направлені на благо людства

1905 - лейтенант Петро Шмідт у Севастополі очолив заколот на крейсері "Очаків" та інших суднах Чорноморського флоту.
На кораблі було піднято червоний прапор. Шмідт відправив телеграму Миколі II: "Славний Чорноморський флот, свято зберігаючи вірність своєму народові, вимагає від Вас, государю, негайного скликання Установчих зборів і не підкоряється більше Вашим міністрам. Командувач флоту П. Шмідт"

1918 - відбулося перше установче спільне зібрання Української Академії наук, на якому президентом Академії було обрано Володимира Вернадського, секретарем - Агатангела Кримського

1918 - анархістський ватажок Нестор Махно проголосив столицею свого війська село Гуляй-Поле Катеринославської губернії

1918 - народився Борис Патон, український учений у галузі електрозварювання, президент Національної академії наук України з 1962 р.

1921 - народився Александер Дубчек, чехословацький (словацький) політичний діяч часів "Празької весни", перший секретар КПЧ у 1967-1969 рр., ініціатор кампанії з лібералізації чехословацького суспільства

1922 - уперше в грошовому обігу з'явилися радянські червінці

1924 - у Нью-Йорку відбувся перший парад на честь Дня подяки, організований магазином Macy's. Шоу мало неймовірний успіх, тому незабаром було оголошене щорічним

"Фішка" парадів Macy's - величезні надувні ляльки, які змінюються відповідно до епохи

1932 - Сталін пояснив проблеми з голодом на Україні проникненням у колгоспи саботажників

1937 - за вироком "трійки" НКВС у Києві розстріляли Василя Липківського - визначного українського церковного і громадського діяча, першого митрополита Київського і всієї України відродженої 1921 р. УАПЦ

1943 - бій підрозділів УПА на чолі з курінним Василем Андрусяком ("Різуном") із двома нiмецькими дивiзiями у Чорному лiсi між селами Посіч і Завій, рукопашна.
Вбито 60 німців, убито чотирьох та поранено 11 вояків УПА

1944 - біля берегів Норвегії англійські літаки потопили норвезький корабель "Рігель" під німецьким контролем із 2248 радянськими і югославськими військовополоненими на борту.
Із пасажирів судна вижили тільки 415 осіб

1960 - народилася Юлія Тимошенко, прем'єр-міністр України у 2005 і 2007-2010 рр.
Перша жінка прем'єр-міністр в історії України

Юлія Володимирівна "до"

1967 - на екрани СРСР вийшов перший радянський фільм жахів "Вій" режисерів Костянтина Єршова і Георгія Кропачова

1971 - радянська автоматична станція "Марс-2" досягла планети Марс.
Спускальний апарат не зміг здійснити м'яку посадку і розбився про поверхні планети, але все-таки став першим предметом із Землі, що опинився на поверхні Марса

1979 - на пленумі ЦК КПРС кандидатом у члени політбюро обрали 48-річного Михайла Горбачова

1998 - надійшла в продаж серія комп'ютерних ігор FIFA

2002 - Рада Федерації РФ затвердила кирилицю як єдину основу для алфавітів державних мов республік Росії

2004 - під тиском кількасоттисячних помаранчевих маніфестацій Верховна Рада України на позачерговому засіданні (в суботу) визнала результати повторного голосування на виборах президента 21 листопада такими, що не відображають повною мірою волевиявлення народу і є недійсними. За прийняття такого рішення проголосувало 323 депутати

Ранок 27 листопада 2004 р. Мітинг під стінами ВР

2009 - у Києві на мітингу Компартії відкрили пам'ятник Леніну навпроти Бессарабського ранку, відновлений за гроші КПУ.
Гранітну статую довелося реставрувати після того, як 30 червня її обличчя й руку розбили кувалдою активісти КУНу.
На церемонії відкриття в нього кинули пакети з червоною фарбою двоє націоналістів. Їх побили учасники комуністичного зібрання

2009 - у Новгородській області підірвано поїзд "Невський експрес", що прямував із Москви в Петербург. Загинуло 26 осіб, близько 90 отримали поранення

Автори: Дмитро Лиховій і Леся Шовкун (ledilid.livejournal.com)

Перший Всеукраїнський Собор УАПЦ, 5-6 червня 1990 р.

Як установа божественна, Церква незмінно і недвозначно виявляє свою сутність у соборній свідомості своїх членів, натхнених Святим Духом. «Бо зволилося Духові Святому і нам» - так владно висловлює перший Апостольський Собор в Єрусалимі свою постанову.

Пам’ять про війну: дискурс демократії та дискурс тоталітаризму

Сьогодні неспокутуваний злочин комунізму повертається примарою нового світового конфлікту. Тому конфлікт історичних пам'ятей має не лише політико-ідеологічну, а перед усім, етичну природу і пов'язаний із нерозкаяністю за злочини комунізму. Отож, хай із сьогоднішнім ювілейним ушануванням жертв Другої світової війни прийде до нас усвідомлення що тоталітарне будяччя проросло на нашому полі не випадково. У Ялті 1945-го знесилене людство залишило ті зерна. Наше завдання сьогодні те будяччя виполоти.

ГУЛАГівська «одіссея» Патріарха Володимира

18 липня 1995 року спецпризначенці підрозділу «Беркут» битимуть кийками священників та мирян під стінами Софії Київської. Такою буде реакції української влади на бажання поховати у стінах храму українського православного Патріарха Володимира – Василя Романюка. В’ячеслав Чорновіл тоді викрикуватиме, що це “кінець незалежної України…”. «Беркут» і далі робитиме свою справу. Патріарха так і не поховають у храмі, а лише перед його стінами. Ці події ввійдуть в історію, як «чорний вівторок». Та передуватиме їм не менш напружене та сповнене боротьби життя. Історія «одіссеї» Патріарха Володимира концтаборами та тюрмами ГУЛАГу.

Спільний біль. Спільна історія. Дискусія до Дня пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу

Щороку 18 травня в Україні відзначається День пам'яті жертв геноциду кримськотатарського народу – згадуються події 1944 року, коли радянський тоталітарний режим насильницьки виселив людей із їхніх рідних земель. Цей день офіційно започаткований тільки 2015 року, а історія та традиції кримських татар досі залишаються загадкою для багатьох українців.