Спецпроект

Литвин у своєму стилі: за спільний підручник, але "без політики"

Спікер парламенту Володимир Литвин - історик за освітою, який у радянські часи викладав цю дисципліну, наголосив на потребі підходити до питання спільного підручника з наукових, а не політичних позицій.

Литвин додав, що створення подібного підручника ускладнюється тим, що Росія та Україна не мають єдиної думки про спільну історію, повідомляє "Інтерфакс".

"А якщо ми хочемо запропонувати такий собі катехізис чи молитослов, то це недопустимо. Політику в науку вплітати не можна," - заявив голова Верховної Ради.

У середу міністри освіти України і Росії Дмитро Табачник і Андрей Фурсенко підписали спільний протокол про співпрацю в гуманітарній сфері, де одним із освітніх проектів стала розробка методичного посібника для вчителів історії обох країн, для чого створено робочу групу з науковців.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.

Останні дні і смерть Міхновського

Вранці 4 травня 1924 року 4-річний син Володимира Шемета – Ждан – вийшов у садок свого дому. Там дитина першою побачила, на старій яблуні, повішаним майже двометрове тіло гостя свого батька – Миколу Міхновського. Згодом Ждан розповість Роману Ковалю, що батько знайшов у кишені покійного записку: "Волію вмерти власною смертю!"

Останнє інтерв'ю мисткині Людмили Симикіної

Через мою майстерню пройшли всі дисиденти. Всім шилась свита. Я знала всі біографії. Я їх втішала, жаліла. Я знімала ту напругу психічного тиску, одягали новий одяг, знімали той, що вони мали, і вони відважно носили це. Я мріяла про іншу державу, про інший устрій. А одяг шився для цієї мрії. Ось сутність моя була в 1960-ті роки.