Спецпроект

Грузія ухвалює закон про люстрацію і заборону радянської символіки

Парламент Грузії 75 голосами проти одного прийняв у першому читанні законодавчу ініціативу депутата від меншості Гії Тортладзе - "Хартію свободи", яка містить положення щодо люстрації та викорінення радянської та нацистської символіки.

Прийнятий у першому слуханні законопроект передбачає контроль з боку МВС тих фінансових перерахувань громадським організаціям, громадянам та особам із зарубіжних країн, обсяг яких перевищує 25 тисяч ларі (близько $14 тис.), повідомляє Civil.ge

У рамках антитерористичних заходів "Хартія свободи" також передбачає оснащення Міністерством внутрішніх справ камерами відеоспостереження аеропортів, метрополітену, стратегічних мостів, електростанцій, "місць масового громадського скупчення та інших об'єктів" і їх підключення до єдиної системи.

Крім того, Міністерству внутрішніх справ, поряд з митними службами законопроект надає повноваження на розтин і огляд підозрілих вантажів, що надходять по сухопутному, морському і повітряному шляхами.

Крім перерахованих вище положень т.зв. Патріотичного акту, «Хартія свободи» також передбачає і концепцію люстрації.

Зокрема, згідно із законопроектом, на вищих державних посадах не зможуть працювати:

- співробітники служби безпеки радянського часу,

- лідери Комуністичної партії і комсомолу, 

- члени Центрального комітету КПГ, 

- секретарі районних та міських комітетів,

- голова Телерадіомовлення Грузинської РСР.

Якщо ці люди вже займають посади, вони повинні піти у відставку протягом місяця після вступу закону в силу. Інакше спеціальна комісія зробить публічною інформацію про їхню діяльність в радянські часи.

Відповідно до законопроекту, комісію створює президент і в неї по одному члену зможуть представити фракції парламенту Грузії.

Дана комісія здійснює реєстр тих осіб, які співпрацювали з радянськими спецслужбами. Такі люди зможуть брати участь у виборах лише після того, як інформація, якою про них володіє комісія, стане публічною для виборців.

Протягом шести місяців після вступу закону в силу комісії також повинні бути передані дані про співпрацю з радянськими службами безпеки секретних агентів. Закон набере чинності відразу після його опублікування.

Комісія, що працює за тематикою люстрації, буде вправі також приймати рішення про викорінення комуністичної чи фашистської символіки, культових будівель, пам'ятників, монументів, назв вулиць або інших "об'єктів, які мають пропагандистський характер", а також вести їхній реєстр.

Справа Шухевича: політична міфологія та дослідницькі підходи

Тема колабораціонізму українського визвольного руху у Другій Світовій війні з нацистами вперше чітко проартикульована на початку 1960-х, коли професор Берлінського університету Альберт Норден заявив у жовтні 1959 року, нібито бійці батальйону "Нахтігаль" у перші дні нацистської окупації Львова вбили до трьох тисяч поляків та євреїв. У квітні 1960 року у Москві влаштували прес-конференцію, на якій, серед іншого, представили двох начебто свідків подій. З тих часів за "Нахтігалем" та Романом Шухевичем почала закріплюватися на Заході слава колаборанта та воєнного злочинця.

30 червня 1941. Як Бандера Незалежність відновлював

Події у Львові стали сигналом для тисяч оунівців і їхніх симпатиків. По всіх селах і містечках Західної України відбувалася один і той же сценарій: група молодих ентузіастів захоплювала приміщення владних органів — хоча це сказано надто гучно, адже «Совєти ще не пішли, а німці ще не прийшли» і влада фактично валялася на вулиці.

Ігор Калинець: «Для мене поезія мала бути загадкою, яку слід відгадати, розшифрувати"

Іноді мене запитують, чи я шкодую, що моє життя так склалося. Мені здається, що ні. Не мало б воно тоді смислу, якби я не перейшов через те все, якби не було тих 60-х, ув’язнення у 70-ті, того піднесення національного — всі ті події допомогли мені відчути, що я щось значу, що я щось зробив, що я комусь потрібен власне таким, яким я є в даний момент. Мені здається, що то і є сенс мого життя.

Петро Франко. Таємниці життя і смерті

28 червня 1890 року народився наймолодший із трьох синів Івана Франка – Петро. В історію визвольної боротьби він увійшов як один із засновників української скаутської організації "Пласт", хоробрий старшина Легіону Українських січових стрільців, командант летунського відділу Української Галицької армії. Для сталінського ж режиму він став небезпечним ворогом народу, якого ліквідували, ймовірно, у перші дні німецько-радянської війни.