Спецпроект

Громадськість скликає організаційний комітет для вшанування жертв Голодомору

Для вшанування пам'яті жертв Голодомору-геноциду 1932-1933 років в Україні громадськість скликає Оргкомітет, до якого увійдуть знакові постаті в громадському, мистецькому житті, історики та представники академічних установ.

Засідання Оргкомітету розпочнеться післязавтра в Києво-Могилянській академії об 11:00. Про це повідомляє прес-служба Центру досліджень визвольного руху.

До складу громадського оргкомітету дали згоду увійти академік Ігор Юхновський, Євген Сверстюк, екс-віце-прем'єри академік Микола Жулинський та Іван Васюник, Генеральний секретар Світового конгресу Українців Стефан Романів, ректор Києво-Могилянської Академії Сергій Квіт, ректор Львівського національного університету імені Івана Франка Іван Вакарчук, історики Володимир В'ятрович та Василь Марочко, культурні діячі Ніна Матвієнко, Євген Станкович, правозахисник Євген Захаров, представники церков та релігійних організацій України та інші. 

Нагадаємо, що услід за Україною низка країн світу визнали Голодомор 1932-1933 років в Україні геноцидом. Натомість Президент України Віктор Янукович заперечив, що масове вбивство українців голодом у тридцятих роках було геноцидом.  

Останній Шухевич

12 січня відзначають День українського політв’язня – як згадку про масштабні арешти українських дисидентів 1972 року. З цієї нагоди ІП публікує інтерв’ю з Юрієм Шухевичем – одним із «могіканів», що відбув в радянських ув’язненнях 36 років.

Як і чому вікінги опинилися у Західній Україні

Як тут опинилися скандинави? Вони були важливою частиною державного апарату Русі, особливо в період правління князя Володимира. З літопису відомо, що Володимир був змушений тікати у Швецію після невдачі у міжусобній війні. Звідти він повернувся із армією варягів, які допомогли відвоювати спадщину.

“Какая разніца” і штрафи за російські вивіски: мовні пристрасті в Україні сто років тому

Мовне питання в Україні, здавалося б, остаточно вирішене та законодавчо врегульоване, знову з’являється на порядку денному – з подачі вже нової влади. Паралельно бачимо спроби назвати мову “причиною громадянської війни”, чинити опір подальшій українізації тощо. Нічого нового за останні 30 років? Насправді такі “мовні срачі” трусили Україну і після проголошення незалежності більше 100 років тому!

Степан Бойко. Як дядько Шухевича захищав головного комуніста Волині

На думку Степана Шухевича багато справ супроти членів КПЗУ було сфабриковано правоохоронними органами. Будучи одним із адвокатів на відомому «Володимирському процесі 151-го» 1926 р., він зазначав, що серед підсудних лише кілька осіб насправді сповідували комуністичну ідеологію, натомість, інші були «українцями, мешканцями Володимира», які «про комуну і комуністів… знали лише з книжок».