Спецпроект

У Києві показують печатки - від Київської Русі до Нестора Махна (ФОТО)

"Кожна печатка – це жива історія, адже через печатки відновлюється хід подій з життя України, можна прочитати біографії людей, родин, які колись жили…"

Науковці представили у Києві невідомі дотепер знахідки: печатку князя Ярослава Мудрого, київську магістратську печатку ХVІІ століття та револьверний барабан Нестора Махна з вигрануваним штампом. 

Це перша демонстрація унікальних знахідок Інституту археології та Інституту української археографії імені Михайла Грушевського. Ці речі знайдено під час досліджень і розкопок у старих кварталах Києва, повідомляє "Київпрес" із посиланням на радіо "Свобода".

За словами історика Олександра Алфьорова, "кожна печатка, кожна матриця – це жива історія, адже через печатки відновлюється хід подій з життя України, можна прочитати біографії людей, родин, що колись жили…"

Револьверний барабан з печаткою Нестора Махна

У музеях та приватних колекціях України, за словами історика Олега Ондороженка, зберігаються унікальні печатки – реліквії часів Київської Русі, Речі Посполитої, Російської імперії та України доби козаччини.

Їх досліджують українські, польські, російські й литовські науковці, які 19 – 20 листопада зібрались у Києві на Міжнародний з’їзд сфрагістів (сфрагісти – дослідники печаток).

Справа Шухевича: політична міфологія та дослідницькі підходи

Тема колабораціонізму українського визвольного руху у Другій Світовій війні з нацистами вперше чітко проартикульована на початку 1960-х, коли професор Берлінського університету Альберт Норден заявив у жовтні 1959 року, нібито бійці батальйону "Нахтігаль" у перші дні нацистської окупації Львова вбили до трьох тисяч поляків та євреїв. У квітні 1960 року у Москві влаштували прес-конференцію, на якій, серед іншого, представили двох начебто свідків подій. З тих часів за "Нахтігалем" та Романом Шухевичем почала закріплюватися на Заході слава колаборанта та воєнного злочинця.

30 червня 1941. Як Бандера Незалежність відновлював

Події у Львові стали сигналом для тисяч оунівців і їхніх симпатиків. По всіх селах і містечках Західної України відбувалася один і той же сценарій: група молодих ентузіастів захоплювала приміщення владних органів — хоча це сказано надто гучно, адже «Совєти ще не пішли, а німці ще не прийшли» і влада фактично валялася на вулиці.

Ігор Калинець: «Для мене поезія мала бути загадкою, яку слід відгадати, розшифрувати"

Іноді мене запитують, чи я шкодую, що моє життя так склалося. Мені здається, що ні. Не мало б воно тоді смислу, якби я не перейшов через те все, якби не було тих 60-х, ув’язнення у 70-ті, того піднесення національного — всі ті події допомогли мені відчути, що я щось значу, що я щось зробив, що я комусь потрібен власне таким, яким я є в даний момент. Мені здається, що то і є сенс мого життя.

Петро Франко. Таємниці життя і смерті

28 червня 1890 року народився наймолодший із трьох синів Івана Франка – Петро. В історію визвольної боротьби він увійшов як один із засновників української скаутської організації "Пласт", хоробрий старшина Легіону Українських січових стрільців, командант летунського відділу Української Галицької армії. Для сталінського ж режиму він став небезпечним ворогом народу, якого ліквідували, ймовірно, у перші дні німецько-радянської війни.