Спецпроект

У Києві показують печатки - від Київської Русі до Нестора Махна (ФОТО)

"Кожна печатка – це жива історія, адже через печатки відновлюється хід подій з життя України, можна прочитати біографії людей, родин, які колись жили…"

Науковці представили у Києві невідомі дотепер знахідки: печатку князя Ярослава Мудрого, київську магістратську печатку ХVІІ століття та револьверний барабан Нестора Махна з вигрануваним штампом. 

Це перша демонстрація унікальних знахідок Інституту археології та Інституту української археографії імені Михайла Грушевського. Ці речі знайдено під час досліджень і розкопок у старих кварталах Києва, повідомляє "Київпрес" із посиланням на радіо "Свобода".

За словами історика Олександра Алфьорова, "кожна печатка, кожна матриця – це жива історія, адже через печатки відновлюється хід подій з життя України, можна прочитати біографії людей, родин, що колись жили…"

Револьверний барабан з печаткою Нестора Махна

У музеях та приватних колекціях України, за словами історика Олега Ондороженка, зберігаються унікальні печатки – реліквії часів Київської Русі, Речі Посполитої, Російської імперії та України доби козаччини.

Їх досліджують українські, польські, російські й литовські науковці, які 19 – 20 листопада зібрались у Києві на Міжнародний з’їзд сфрагістів (сфрагісти – дослідники печаток).

Серце, самогубство чи вбивство? Як загинув Василь Стус

Уночі з 3 на 4 вересня 1985 року в карцері табору особливого режиму ВС-389/36 у с. Кучино Чусовського р-ну Пермської обл. пішов із життя 47-річний поет і правозахисник Василь Стус. Версій, чому це сталося, кілька. Але я певен...

Квота на розстріл "ворогів народу": як праонука знайшла справу репресованого прадіда

У травні цього року при Архіві національної пам`яті відкрився Консультаційний центр з пошуку інформації про репресованих. Весь цей час співробітники допомагають сотням людей дізнатися, в яких архівах можуть зберігатися таємниці їхніх репресованих родин. Вікторія Тараненко з Дніпропетровщини стала однією з перших, кому вдалося знайти справу свого репресованого прадіда та нарешті дізнатися, за що його арештував НКВД у часи Великого терору.

Ігор Галагіда: «Зміна парадигми – з катів на жертви»

З одного міліцейського документу. Після вбивства українців правоохоронці розпочали слідство. Люди, що вижили, розповіли, що бандити ставили їм питання: хто з них русин, хто – поляк? Того, хто виявлявся русином, – убивали. Ми поки що не знаємо, хто вчинив цей злочин – члени підпілля чи просто бандити, але навіть другий варіант вказує на те, що й кримінальна діяльність могла все ж мати національний характер.

Де сховані «камені спотикання»?

Значно легше цькувати окремих представників спротиву, а всіх незгодних загалом звинуватити у антисемітизмі («вони проти єврейського проекту, вони не хочуть вшанувати жертви Голокосту!»). Але люди не дурні і не засліплені, вони бачать, хто щиро вболіває за збереження пам’яті жертв, а хто цинічно піариться на цій пам’яті.