Спецпроект

На Оболоні з'явиться вулиця Романа Шухевича

У Києві перейменують майже 200 вулиць. Крім того, планується змінити назву 34-х вулиць з "ідеологічних" міркувань. А Попову не дали перейменувати Фізкультури на Самаранча.

Про плановані перейменування повідомив голова постійної комісії з питань культури і туризму Київради Олександр Бригінець.

Зокрема, Бригінець обіцяє, що в місті більше не буде вулиць Артема, Мельникова, Урицького, Воровського.

Вулицю Мате Залки в Оболонському районі перейменують на Романа Шухевича, площу Фрунзе - на Петропавлівську площу, проспект Возз'єднання перейменують на проспект Соборності. А ось вулиця Павлика Морозова залишиться.

Майно, виявлене у Романа Шухевича після його смерті, можна побачити у розділі "Артефакти"

Всі пропозиції про перейменування київських вулиць, схвалені профільною комісією КМДА, будуть скеровані на термінове повторний розгляд до Київради.

Рішення про перейменування цих 34 вулиць були прийняті комісією, але так і не проголосовані Київрадою через невідповідне оформлення документів, або ж не підписані мером, повідомив член комісії з перейменування вулиць, депутат міськради від БЮТ Олександр Бригинець.

Ось повний перелік вулиць, які підлягають терміновому перейменуванню, повідомляє tsn.ua з посиланням на "Главред":

Голосіївський район. Вул. Горького перейменують на вул. Антоновича, вул. Димитрова на вул. Ділову, проспект Червонозоряний - на проспект Володимира Івасюка.

Дарницький район. Вул. Ілліча перейменують на вул. Юрія Збанацького, вул. Крупської на вул.Павла Чубинського, вул. Максима Горького на вул. Кирила Осьмака.

Деснянський район. Вул. Максима Горького перейменують на вул. Сергія Прокоф'єва; вул. Петра Запорожця на вул. Івана Миколайчука.

Дніпровський район. Проспект Возз'єднання перейменують на проспект Соборності.

Оболонський район. Вул. Лайоша Гавро перейменують на вул. Ярослава Стецька,вул. Мате Залки на вул. Романа Шухевича, площу Фрунзе на площу Петропавлівську, вул. Гамарника в Пущі-Водиці назвуть на честь композитора Дмитра Бортнянського.

Печерський район. Вул. Аніщенка буде перейменована на вул. Левандовську, Іванова Андрія на провулок Бутішева, вул. Струтинського на вул. Августина Волошина, вул. Василя Кіквідзе на ул.Міхаіла Бойчука, провулок Чекістів на провулок Костя Гордієнка.

Подільський район. Площу Красної Прєсні перейменують на площу Сергія Бондарчука.

Святошинський район. Вул. Криленко перейменують на честь Олексія Береста, вул. Ленінську в приватному секторі селища Жовтневе на вул. Петра Дорошенка, вул. Житомирську в котеджному містечку "Чайка" на вул.Чайковського.

Солом'янський район. Вул. Урицького перейменують на вул. Василя Липківського, вул. Максима Горького на вул. Анатолія Лупиноса, провулок Проектний на вул. Планетарну.

Шевченківський район. Вул. Артема перейменують на вул. Січових стрільців, вул. Ветрова на вул. Назаревську, вул. Воровського на вул. Бульварно-Кудрявську, вул. Щербакова на вул. Валерія Марченка, вул. Чеслава Бєлінського на провулок Алли Горської, вул. Якіра на честь Івана Огієнка, вул. Чапаєва на честь В. Липинського, вулицю Ю. Коцюбинського на вул. В. Винниченка.

Частину вулиці Мельникова від Лук'янівської площі до вул. Дорогожицька мають намір об'єднати з існуючою вулицею Дорогожицька, а частину вулиці Мельникова від вул. Дорогожицька до вул. Олени Теліги перейменують на вул. Андрія Мельника.

Крім того, в Києві з'явиться 22 нових вулиці і одна площа.

Цікаво, що три ініціативи голови столичної адміністрації Олександра Попова комісія з перейменування відхилила.

Зокрема, той пропонував перейменувати вулицю Фізкультурну на честь колишнього президента Міжнародного олімпійського комітету Хуана Антоніо Самаранча, також назвати одну з міських вулиць на честь Солов'яненка і встановити меморіальну дошку Олександру Ляшко (який 15 років очолював радянський уряд в Україні).

Пропозиції були відхилені під тим приводом, що з моменту смерті людини, на честь якого хочуть щось назвати, має пройти 10 років.

За даними мерії, за останні 5 років в Києві перейменували всього 15 вулиць. Найгучніші перейменування - вул. Січневого повстання на вул. Івана Мазепи, і проспект Радянської України - на проспект Георгія Гонгадзе.

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

Кривавий баланс. Скільки загинуло під час польсько-українського конфлікту?

Під час українсько-польської локальної війни на території Холмщини, Грубешівщини, Берестейщини, Полісся, Волині й Галичини з кінця 1942 до кінця 1944 рр. українці втратили 13–16 тисяч осіб убитими й до 20 тисяч біженцями, поляки 38–39 тисяч осіб убитими й 355 тисяч біженцями.

Роль Медведчука: Юрій Литвин і Василь Стус мали одного адвоката та загинули в одному таборі

Українського поета, журналіста, правозахисника Юрія Литвина знайшли з розтятим животом у камері колонії особливо суворого режиму ВС-389/36 у селі Кучино на Уралі. Це сталося 4 вересня 1984 року. Бездиханне тіло поета Василя Стуса знайдуть у карцері того самого дня роком пізніше

«Прийшов час збирати каміння…»: Про репатріацію нашої церковної старовини

Радянська влада вивезла з України безліч дорогоцінних артефактів, церковних цінностей. Напевно, немає жодного храму, який не був пограбований тодішньою владою. Коштовності частково продали за кордон. Та чимало збереглося у російських музеях. Це був відвертий грабунок. Від часу проголошення незалежності українська влада і українське суспільство мали б системно опікуватися поверненням нашої національної історико-культурної спадщини. Але чи ми, українці, – як суспільство і держава – готові до копіткої наполегливої праці з репатріації вкраденого спадку?