Спецпроект

Янукович підписав указ про святкування 390-річчя битви під Хотином

В Україні в 2011 році відзначать 390-у річницю перемоги союзного українсько-польського війська у Хотинській битві.

Відповідний указ в понеділок підписав президент України Віктор Янукович, повідомляє Інтерфакс із посиланням на прес-службу президента.

Глава держави доручив уряду у тримісячний термін затвердити план заходів з підготовки та відзначення 390-ї річниці Хотинської битви.

Серед іншого, в ньому має бути передбачено проведення на базі Чернівецького національного університету ім.Ю.Федьковича міжнародної наукової конференції, присвяченої історії Хотинської війни 1620-1621 рр.

Крім того, повинні бути здійснені заходи щодо вивчення та популяризації політичної та військової діяльності гетьмана Петра Сагайдачного, інших видатних воєначальників та учасників Хотинської битви.

Уряд також має передбачити в плані заходів рішення спільно з Чернівецькою облдержадміністрацією питання щодо благоустрою Державного історико-архітекрутного заповідника "Хотинська фортеця" та облаштування приміщень для створення музейних експозицій, присвячених перемозі українсько-польського війська у Хотинській битві.

У результаті битви під Хотином у вересні 1621 року козацько-польська армія (взагалі-то в ній були ще й литовці, і литвин командував цією армією - Історична Правда) здобула перемогу над турецько-татарською армією, незважаючи на триразову чисельну перевагу останньої.

Внаслідок цього турецький султан Осман II був змушений припинити війну з Річчю Посполитою і відмовитися від планів завоювання України, Польщі і всієї центральної Європи. Розгром турецького війська під Хотином привів до внутрішнього політичного послаблення султанської влади, а також посилення боротьби слов'янських та арабських народів проти турецького поневолення.

150-тисячній (можливо 120-тисячній) турецькій та 60-тисячній татарській армії протистояло лише 30-тисячне польське військо. Деякі джерела вказують на ще більшу кількість турецько-татарських військ - 300-400 тис. Щоб знайти собі союзника, польський уряд звернувся до українських козаків за допомогою, обіцяючи різні права і привілеї (в тому числі й легалізацію православної ієрархії - Історична Правда). 

У битві взяло участь 40-тисячне козацьке військо під проводом гетьмана Якова Бородавки, якого змінив Петро Сагайдачний.

"Остаточне розв’язання". Уривок із книги Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним"

Наприкінці серпня у колаборації видавництв "Човен" та "Локальна історія" вийде друком українською книжка-бестселер американського історика Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним" – досконала деконструкція природи двох споріднених тоталітарних режимів: нацистської Німеччини та сталінського СРСР, трансформованого в сучасну фашистську росію.

Замостя-1920: як українці та поляки разом рятували Європу від росіян

Події 1920 року, коли українські та польські війська пліч-о-пліч зупинили більшовицьку навалу біля Замостя, стали яскравим прикладом успішної спільної боротьби двох народів за свободу і незалежність. У центрі цих подій постає постать генерала Марка Безручка — українського командира, який довів, що відданість Батьківщині та військовий талант можуть змінювати хід історії. Шоста Січова стрілецька дивізія Армії УНР під командуванням Марка Безручка зірвала плани червоних прорватися в Польщу та понести "світову революцію" до Європи

«Зараз формується "жива пам’ять"», - Роза Тапанова

Інтерв’ю з генеральною директоркою Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр» Розою Тапановою для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.