Спецпроект

На Херсонщині відсудили знесений комуністами знак про Голодомор

"Нашоукраїнці" Херсонщини через суд домоглися повернення інформаційного знаку щодо місць масових поховань жертв Голодомору 1932-33 рр. на трасі Чаплинка-Сімферополь.

Про це повідомив голова Херсонської обласної "Нашої України" Борис Сіленков.

Він нагадав, що ще у березні 2010 року Чаплинська районна рада за поданням фракції комуністів ухвалила рішення про знесення інформаційного знака на трасі Чаплинка-Сімферополь, який вказував на село Преображенка, де в 32-33 рр. знаходилися місця масових поховань жертв Голодомору.

Знак було виготовлено двома мовами - українською та англійською, оформлено і встановлено згідно законодавства і поставлено на баланс комунального підприємства.

Після рішення райради відповідні служби у супроводі представників КПУ демонтували цей знак. Натомість тодішній голова РДА, "нашоукраїнець" Андрій Нємченко направив подання до Генпрокуратури і оскаржив рішення райради. Місцева "Наша Україна" запевнила, що не залишить цю справу без уваги.

Сіленков повідомив, що наприкінці грудня 2010 року Чаплинський суд завершив розгляд позову, поданого районною прокуратурою, і визнав рішення про знесення знака незаконним. Тож у найближчому майбутньому, сподіваються "нашоукраїнці", інформаційний знак буде повернено на місце. 

Пам’ять про війну: дискурс демократії та дискурс тоталітаризму

Сьогодні неспокутуваний злочин комунізму повертається примарою нового світового конфлікту. Тому конфлікт історичних пам'ятей має не лише політико-ідеологічну, а перед усім, етичну природу і пов'язаний із нерозкаяністю за злочини комунізму. Отож, хай із сьогоднішнім ювілейним ушануванням жертв Другої світової війни прийде до нас усвідомлення що тоталітарне будяччя проросло на нашому полі не випадково. У Ялті 1945-го знесилене людство залишило ті зерна. Наше завдання сьогодні те будяччя виполоти.

ГУЛАГівська «одіссея» Патріарха Володимира

18 липня 1995 року спецпризначенці підрозділу «Беркут» битимуть кийками священників та мирян під стінами Софії Київської. Такою буде реакції української влади на бажання поховати у стінах храму українського православного Патріарха Володимира – Василя Романюка. В’ячеслав Чорновіл тоді викрикуватиме, що це “кінець незалежної України…”. «Беркут» і далі робитиме свою справу. Патріарха так і не поховають у храмі, а лише перед його стінами. Ці події ввійдуть в історію, як «чорний вівторок». Та передуватиме їм не менш напружене та сповнене боротьби життя. Історія «одіссеї» Патріарха Володимира концтаборами та тюрмами ГУЛАГу.

Спільний біль. Спільна історія. Дискусія до Дня пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу

Щороку 18 травня в Україні відзначається День пам'яті жертв геноциду кримськотатарського народу – згадуються події 1944 року, коли радянський тоталітарний режим насильницьки виселив людей із їхніх рідних земель. Цей день офіційно започаткований тільки 2015 року, а історія та традиції кримських татар досі залишаються загадкою для багатьох українців.

Переможний бій Чорних Запорожців під командою латвійця Карліса Броже

"Гаряче було москалям не так від травневого сонця, як від вогню Чорних пластунів та від влучної стрілянини гарматчиків". 30 травня 1920 року відбувся переможний бій "Чорних запорожців" над більшовиками біля села Вербка поблизу Вінниці