Спецпроект

Сталіна підірвали "спецслужби Януковича" - учасник "України без Кучми"

Учасник акції "Україна без Кучми" Микола Ляхович переконаний, що до підриву пам'ятнику Сталіну у Запоріжжі причетні "спецслужби, підпорядковані Януковичу".

Про це Микола Ляхович сказав під час прес-конференції у вівторок, повідомляє "Вголос".

Микола Ляхович переконаний, що підрив пам'ятника Сталіну у Запоріжжі був здійснений не націоналістами, а спецслужбами, що підпорядковуються президентові Віктору Януковичу.

"Це було зроблено для того, щоб спецслужби, якими керує влада, могли робити те, що вони роблять зараз. Країна стає небезпечною на очах" - сказав Микола Ляхович.

Довідка "Історичної Правди": Микола Ляхович - активний учасник акції "Україна без Кучми", засуджений у "справі 9 березня". Отримав найбільший з-поміж інших засуджених термін ув'язнення - 5 років, з яких відбув 2,5 роки.

Чехословаччина – народження демократії на уламках імперії

У купе потягу, котрий покидав Австро-Угорщину і прямував до Італії, сидів поважний чоловік з доглянутими сивими вусами та капелюхом на голові. Професор філософії, депутат парламенту імперії Габсбургів Томаш Ґаріґ Масарик. Разом з ним в потязі їхала його дочка Ольга. Масарик багато років маневрував між різними політичними течіями, проте в 1914 році, з початком Великої війни, професор прийняв рішення – він зробить все від нього залежне, щоб виникла нова держава – незалежна Чехословаччина. Зараз він прямував в Італію з метою організувати рух опору за кордоном. В разі провалу його задуму, йому і його родині, загрожувала в’язниця. Масарик розумів – або він здобуде державу для свого народу, або вже не зможе повернутися в Прагу.

Шанс на виживання: Київ у роки Голодомору

У роки Голодомору-геноциду абсолютна більшість українців проживала в сільській місцевості. Комуністичний тоталітарний режим, створюючи умови несумісні з життям, спрямував свій удар насамперед проти українських селян. Репресивна машина одним із механізмів злочину геноциду обрала вилучення всього продовольства, що призвело до масової смертності від голоду.

«Чи можна вважати Голодомор геноцидом?»: транскрипт вебінару Німецько-української комісії істориків

24 вересня 2020 відбувся вебінар Німецько-української комісії істориків під назвою «Чи можна вважати Голодомор геноцидом?». Ця дискусія після її анонсування викликала широке обговорення в Україні.

Щоденники Голодомору. «Интересно, что сейчас нет следа так называемой этики. Отобран у людей бог и страх перед загробной жизнью»

«Вчера пришле Леонтий Петрович Ткачев, он чл. колектива, с больной ногой и он распух от голода, умолял чего-нибудь дать ему. Конечно накормила его чем могла. Я пожалувалась ему, что вот кормлю охотничью собаку, когда-то дорогую, а тепер она никому не нужна, т.к. нечем кормить. Он попросил ее у меня, говоря, что они съедят ее. Собаку все равно надо убить т.к. ее нечем кормить. Так пусть съедят ее. Коржев-кровельщик все время поддерживает семью мясом собак»