Спецпроект

В країні немає центру вироблення спільної історичної політики - історик

Історик Юрій Шаповал, коментуючи повідомлення про скасування рішенням суду указу про присвоєння Степану Бандері звання Героя України, зауважив, що "не в судах такі питання вирішуються".

Про це історик заявив в ефірі каналу ТВі.

"Яка мотивація суду? Питання про Бандеру не є юридичним питанням. У нього очевидне політичне підґрунтя. Це питання про існування держави під назвою Україна. Влада не знає, що з цим робити" - підкреслив пан Шаповал.

"Тінь Степана Андрійовича не дає комусь спати в цій країні. Теперішня влада ніяк не визначиться... що робити з "історичною спадщиною" попереднього президента Віктора Ющенка" - каже історик.

Пан Шаповал вважає, що в країні немає єдиного центру вироблення гуманітарної політики.

"Хто намагається зробити якісь надрегіональні міфи, образи, концепції? Хто намагається країну об'єднати? Хто сьогодні достеменно знає про того Бандеру тепер? Хто знає, що бандерівці знищили 30 тисяч людей, здійснивши різного роду акції до середини 50-х років, починаючи з 44-го року. А радянська влада в Західній Україні репресувала 500 тисяч людей, з них майже 200 тисяч були розстріляні. Хто про це знає?" - наголосив історик.

Перший Всеукраїнський Собор УАПЦ, 5-6 червня 1990 р.

Як установа божественна, Церква незмінно і недвозначно виявляє свою сутність у соборній свідомості своїх членів, натхнених Святим Духом. «Бо зволилося Духові Святому і нам» - так владно висловлює перший Апостольський Собор в Єрусалимі свою постанову.

Пам’ять про війну: дискурс демократії та дискурс тоталітаризму

Сьогодні неспокутуваний злочин комунізму повертається примарою нового світового конфлікту. Тому конфлікт історичних пам'ятей має не лише політико-ідеологічну, а перед усім, етичну природу і пов'язаний із нерозкаяністю за злочини комунізму. Отож, хай із сьогоднішнім ювілейним ушануванням жертв Другої світової війни прийде до нас усвідомлення що тоталітарне будяччя проросло на нашому полі не випадково. У Ялті 1945-го знесилене людство залишило ті зерна. Наше завдання сьогодні те будяччя виполоти.

ГУЛАГівська «одіссея» Патріарха Володимира

18 липня 1995 року спецпризначенці підрозділу «Беркут» битимуть кийками священників та мирян під стінами Софії Київської. Такою буде реакції української влади на бажання поховати у стінах храму українського православного Патріарха Володимира – Василя Романюка. В’ячеслав Чорновіл тоді викрикуватиме, що це “кінець незалежної України…”. «Беркут» і далі робитиме свою справу. Патріарха так і не поховають у храмі, а лише перед його стінами. Ці події ввійдуть в історію, як «чорний вівторок». Та передуватиме їм не менш напружене та сповнене боротьби життя. Історія «одіссеї» Патріарха Володимира концтаборами та тюрмами ГУЛАГу.

Спільний біль. Спільна історія. Дискусія до Дня пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу

Щороку 18 травня в Україні відзначається День пам'яті жертв геноциду кримськотатарського народу – згадуються події 1944 року, коли радянський тоталітарний режим насильницьки виселив людей із їхніх рідних земель. Цей день офіційно започаткований тільки 2015 року, а історія та традиції кримських татар досі залишаються загадкою для багатьох українців.