Спецпроект

Присвоєння Бандері звання Героя України було помилковим кроком?

Деякі історики вважають помилковим присвоєння лідерові ОУН Степану Бандері звання Героя України, повідомляє "Інтерфакс".

"Давати історичним персонажам, які пішли з життя, орден Держави - це абсолютно надумана річ, так можна дійти і до Ярослава мудрого", - сказав завідувач відділом Інституту історії НАН України Владислав Верстюк на прес-конференції в п'ятницю в Києві.

На його думку, Степан Бандера з орденом або без нього для одних був і залишиться героєм, а для інших антигероєм.

Верстюк вважає, що Бандера є великим українським міфом, який дозволив відновити незалежність України в 90-х роках і викинути його з історії України неможливо.

У відповідь член Центрального комітету Комуністичної партії України, історик Сергій Гмиря, який теж брав участь у прес-конференції, висловив думку, що Бандері "взагалі не було за що присвоювати" звання Героя України, оскільки у нього "немає заслуг перед країною".

Як повідомлялося, 20 січня 2010 року третій президент України Віктор Ющенко присвоїв звання Героя України Степану Бандері.

2 квітня 2010 Донецький окружний адміністративний суд визнав протиправним і підлягає скасуванню указ президента Ющенка про присвоєння Бандері звання Героя України. Таке рішення обумовлене тим, що звання Героя може бути присвоєно лише громадянам України, а Бандера помер у 1959 р. - до створення української держави. При цьому Конституційний суд відмовив у відкритті конституційного провадження у справі про конституційність указу Ющенка.

У червні 2010 року Донецький апеляційний адміністративний суд виніс ухвалу, в якій залишив без задоволення 20 апеляційних скарг на постанову Донецького окружного адмінсуду від 2 квітня 2010 року.

У Вищому адміністративному суді 12 січня 2011 повідомили, що касації на рішення Донецького апеляційного адміністративного суду про скасування указу В. Ющенка про присвоєння Бандері звання Героя України не розглядалися, і ВАСУ не призупиняв дію рішення цього суду. Таким чином, на даний момент воно набуло законної сили.

Як пояснили агентству "Інтерфакс-Україна" у ВАСУ, касаційні скарги на це рішення будуть розглянуті, щойно їх призначать до розгляду. Раніше касації були прийняті у виробництво в ВАСУ, але їхній розгляд було відкладено на невизначений термін.

Перший Всеукраїнський Собор УАПЦ, 5-6 червня 1990 р.

Як установа божественна, Церква незмінно і недвозначно виявляє свою сутність у соборній свідомості своїх членів, натхнених Святим Духом. «Бо зволилося Духові Святому і нам» - так владно висловлює перший Апостольський Собор в Єрусалимі свою постанову.

Пам’ять про війну: дискурс демократії та дискурс тоталітаризму

Сьогодні неспокутуваний злочин комунізму повертається примарою нового світового конфлікту. Тому конфлікт історичних пам'ятей має не лише політико-ідеологічну, а перед усім, етичну природу і пов'язаний із нерозкаяністю за злочини комунізму. Отож, хай із сьогоднішнім ювілейним ушануванням жертв Другої світової війни прийде до нас усвідомлення що тоталітарне будяччя проросло на нашому полі не випадково. У Ялті 1945-го знесилене людство залишило ті зерна. Наше завдання сьогодні те будяччя виполоти.

ГУЛАГівська «одіссея» Патріарха Володимира

18 липня 1995 року спецпризначенці підрозділу «Беркут» битимуть кийками священників та мирян під стінами Софії Київської. Такою буде реакції української влади на бажання поховати у стінах храму українського православного Патріарха Володимира – Василя Романюка. В’ячеслав Чорновіл тоді викрикуватиме, що це “кінець незалежної України…”. «Беркут» і далі робитиме свою справу. Патріарха так і не поховають у храмі, а лише перед його стінами. Ці події ввійдуть в історію, як «чорний вівторок». Та передуватиме їм не менш напружене та сповнене боротьби життя. Історія «одіссеї» Патріарха Володимира концтаборами та тюрмами ГУЛАГу.

Спільний біль. Спільна історія. Дискусія до Дня пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу

Щороку 18 травня в Україні відзначається День пам'яті жертв геноциду кримськотатарського народу – згадуються події 1944 року, коли радянський тоталітарний режим насильницьки виселив людей із їхніх рідних земель. Цей день офіційно започаткований тільки 2015 року, а історія та традиції кримських татар досі залишаються загадкою для багатьох українців.