Спецпроект

Радіо, що руйнувало комунізм у Польщі, виклало у мережу унікальний аудіоархів

"Польське радіо" створило інтернет-портал "Радіо волі" (Radio Wolności), де розмістило архівні радіоматеріали з 1950–1980-х років.

"Польське радіо" створило інтернет-портал "Радіо волі" (Radio Wolności), де розмістило архівні радіоматеріали з 1950-1980-х років.

Експерти кажуть, що цей архів - унікальне джерело інформації для всіх, хто цікавиться історією Польщі та Європи другої половини ХХ сторіччя.

Ідея розмістити в інтернеті цифрові копії передач радіо "Вільна Європа" народилася серед колишніх працівників цього радіо.

Цей задум активно підтримував віце-міністр культури Томаш Мерта, котрий загинув у смоленській авіакатастрофі.

Переведення магнітозаписів у цифровий формат ще триває, однак уже тепер в інтернеті можна послухати цікаві радіопередачі, що прозвучали в ефірі у 1950-1960-х роках.

Ініціативу створення інтернет-архіву високо оцінює Здзіслав Найдер, який був директором польської редакції радіо "Вільна Європа" у 1980-х роках.

У 1983 році влада комуністичної Польщі заочно засудила його на кару смерті за "антидержавну діяльність".

"Це дуже корисний архів, він покаже, чим це радіо впродовж скількох років займалося, які завдання перед собою ставило та як із цими завданнями впоралося. На мою думку, радіоархів буде цікавий передусім для любителів історії, а також для тих, хто цікавиться історією журналістики", - сказав Найдер у коментарі радіо "Свобода".

Зайшовши на польський портал "Радіо волі", користувачі інтернету можуть почути голоси легендарних уже діячів польської історії, зануритися в атмосферу виняткових історичних подій - як, скажімо, обрання Папою Римським поляка Кароля Войтили.

За словами Найдера, радіоархів в інтернеті - це своєрідна енциклопедія польського антикомуністичного руху. Він каже, що на допитливих дослідників минулого у цьому архіві чекає чимало відкриттів.

"Зокрема, можна буде послухати, як саме ми висвітлювали діяльність "Солідарності". Для багатьох несподіванкою може стати той факт, що у 80-і роки в Польщі було аж так багато самвидаву. Навіть у маленьких містечках видавалися щомісячники, щотижневики. Ці видання різними шляхами потрапляли до нас, до редакції, а ми їх цитували", - зазначив Найдер.

За його словами, архівні матеріали польської редакції Радіо Вільна Європа можуть бути особливо цікавими для східних сусідів Польщі - України та Білорусі. Мовляв, вони відображають успішний польський досвід будівництва демократії.

Окрім передач Радіо Вільна Європа, на інтернет-порталі "Радіо Волі" доступні аудіоматеріали з архівів інших західних радіостанцій, що транслювали свої програми на Польщу з-за залізної завіси.

Зокрема, вже тепер в режимі онлайн можна послухати архівні матеріали радіо "Бі-Бі-Сі", а згодом доступними будуть записи передач "Голосу Америки" та "Німецької хвилі".

Радіо "Вільна Європа" було найпопулярнішим закордонним радіо серед польських слухачів у роки комуністичного режиму.

За деяким підрахунками, його слухали від 40 до 60% дорослих поляків.

Як зазначають польські історики, внесок цієї радіостанції в повалення у Польщі комунізму можна порівняти з діяльністю робітничих профспілок або ж із понтифікатом Івана Павла ІІ.

У 1994 році, коли демократичні зміни у Польщі було визнано безповоротними, польська редакція радіо "Вільна Європ" урочисто припинила свою діяльність.

Аудіозаписи польської редакції цього радіо були передані до головної дирекції польських архівів.

Роми. Ті, що пройшли крізь Голокост

В ніч з 2 на 3 серпня 1944 року в таборі смерті Аушвіц-Біркенау нацисти за кілька годин знищили в газових камерах 3,5 тисячі ув’язнених ромів. Тільки у цьому таборі за роки війни було знищено більш 20 тисяч ромів з 14 країн Європи. Рішенням конференції найбільших ромських організацій світу цей день оголошено Міжнародним днем пам’яті жертв геноциду ромів. В Україні цю дату офіційно встановлено постановою Верховної Ради в 2004 році.

Леся Бондарук: «Справа Юрія Дмитрієва не в обвинуваченні, а в замовленні проти нього…»

«Правда – найдієвіший спосіб проти брехні та беззаконня. Безсовісність Кремля сягає свого апогею. Безсовісно і безцеремонно вони проводять попередню імперську політику, намагаються з «гебешною удалью» викручувати руки новим незалежним державам. Мені соромно… А всередині Росії вирощується новий культ – Путінсько-поліцейський. Гебісти та інші силовики обнагліли вище можливого. Знову починається гонка озброєння, починаються шпигунські процеси… У країні нагнітається істерія «екстремізму», під цю дудку відбуваються найпідліші речі…»

Мустафа Джемілєв: Коли в історії людства окупанти йшли із зайнятої території самовільно та без тиску?

Сталінська депортація у дитячому віці до Середньої Азії, 15 років у тюрмах та колоніях, 303 дні голодування та внесок у повалення радянського союзу, повернення до Криму та створення системи органів національного самоуправління, окупація півострова Росією та заборона в’їзду на Батьківщину, врешті-решт статус живої легенди. Це невичерпний перелік біографічних віражів лідера кримськотатарського народу Мустафи Джемілєва.

Перші залізниці і перші залізничні катастрофи в Україні

Перші залізниці на сучасній території України з’явилися протягом 1860-х років – це була залізниця із Відня через Краків до Львова і Чернівців. На Наддніпрянщині перші колії поєднали Курськ із Харковом, Києвом і Одесою. В кінці 1860-х років сталися і перші залізничні катастрофи, про які я Вам і розповім.