Спецпроект

У Путіна вирішили не чіпати Леніна

В Управлінні справами президента Росії немає планів з винесення тіла Леніна з Мавзолею і перенесення поховань біля Кремлівської стіни.

Про це "Інтерфаксу" сказав прес-секретар Управління справами Віктор Хреков.

"Наскільки мені відомо, жодних рішень з цих питань не ухвалювалося і поки не планується. Керуючий справами президента Росії Володимир Кожин з цього питання висловлював свою точку зору неодноразово", - сказав Хреков.

Про можливість звільнення Кремлівської стіни від частини поховань повідомила в п'ятницю газета "Ведомости" з посиланням на неназваного чиновника президентської адміністрації.

За даними видання, для цього поблизу підмосковних Митищ створюється військове меморіальне кладовище, на якому будуть ховати державних діячів, воєначальників, героїв та осіб з особливими заслугами перед державою.

Водночас представник партії влади "Єдиної Росії" Володимир Мединський у четвер заявив, що тіло Леніна необхідно прибрати з мавзолею і захоронити.

Раніше в інтерв'ю ЗМІ керуючий справами президента Росії Володимир Кожин заявляв, що тема про поховання Леніна у ЗМІ виникає постійно.

Про те, як Ленін втрапив у Мавзолей, читайте тут

"Але відповідь наша проста - ніхто зараз не обговорює і не збирається найближчим часом обговорюватиме питання про можливість закриття Мавзолею, перенесення тіла Леніна, могил біля Кремлівської стіни", - заявив він у січні минулого року.

Свою позицію він підтвердив і в травні минулого року. 

"Це (могила Сталіна) - частина всього того, що знаходиться біля Кремлівської стіни, і нічого найближчим часом ми робити не будемо. Все залишиться на своїх місцях", - заявив тоді Кожин.

Він повідомив також, що Мавзолей Леніна, а також інші поховання біля Кремлівської стіни найближчим часом залишаться на колишньому місці.

Ігор Калинець: «Для мене поезія мала бути загадкою, яку слід відгадати, розшифрувати"

Іноді мене запитують, чи я шкодую, що моє життя так склалося. Мені здається, що ні. Не мало б воно тоді смислу, якби я не перейшов через те все, якби не було тих 60-х, ув’язнення у 70-ті, того піднесення національного — всі ті події допомогли мені відчути, що я щось значу, що я щось зробив, що я комусь потрібен власне таким, яким я є в даний момент. Мені здається, що то і є сенс мого життя.

Петро Франко. Таємниці життя і смерті

28 червня 1890 року народився наймолодший із трьох синів Івана Франка – Петро. В історію визвольної боротьби він увійшов як один із засновників української скаутської організації "Пласт", хоробрий старшина Легіону Українських січових стрільців, командант летунського відділу Української Галицької армії. Для сталінського ж режиму він став небезпечним ворогом народу, якого ліквідували, ймовірно, у перші дні німецько-радянської війни.

Напади Бурундая та їхні наслідки. Уривок із книги "Король Руси Данило Романович" Даріуша Домбровського

Данило Романович, перший король Руси, – одна з головних постатей історії України. Подолавши численних внутрішніх та зовнішніх ворогів, Данило утвердився як один із найвпливовіших володарів Центрально-Східної Європи. Книжка Даріуша Домбровського – найповніша сьогодні біографія Данила Романовича. Ґрунтуючись на багатьох джерелах, автор не лише докладно реконструює життєвий шлях цього видатного державця, а й переконливо вписує його постать у європейський політичний ландшафт.

Суд над дітьми. Ольга Попадин – про молодь ОУН, два арешти і розстріл друзів

17-річна гімназистка зі Львова Ольга Попадин була однією з підсудних на "Процесі 59-ти". Енкаведисти не робили жодних пільг неповнолітнім — лупцювали, знущалися. Про це пані Ольга розповідала в інтерв'ю "Локальній історії". З її спогадів, показова розправа обернулася на протест — молоді арештанти під час суду заманіфестували несприйняття окупаційної влади, а оголошення вироку зустріли виконанням українського гімну.