Спецпроект

У Путіна вирішили не чіпати Леніна

В Управлінні справами президента Росії немає планів з винесення тіла Леніна з Мавзолею і перенесення поховань біля Кремлівської стіни.

Про це "Інтерфаксу" сказав прес-секретар Управління справами Віктор Хреков.

"Наскільки мені відомо, жодних рішень з цих питань не ухвалювалося і поки не планується. Керуючий справами президента Росії Володимир Кожин з цього питання висловлював свою точку зору неодноразово", - сказав Хреков.

Про можливість звільнення Кремлівської стіни від частини поховань повідомила в п'ятницю газета "Ведомости" з посиланням на неназваного чиновника президентської адміністрації.

За даними видання, для цього поблизу підмосковних Митищ створюється військове меморіальне кладовище, на якому будуть ховати державних діячів, воєначальників, героїв та осіб з особливими заслугами перед державою.

Водночас представник партії влади "Єдиної Росії" Володимир Мединський у четвер заявив, що тіло Леніна необхідно прибрати з мавзолею і захоронити.

Раніше в інтерв'ю ЗМІ керуючий справами президента Росії Володимир Кожин заявляв, що тема про поховання Леніна у ЗМІ виникає постійно.

Про те, як Ленін втрапив у Мавзолей, читайте тут

"Але відповідь наша проста - ніхто зараз не обговорює і не збирається найближчим часом обговорюватиме питання про можливість закриття Мавзолею, перенесення тіла Леніна, могил біля Кремлівської стіни", - заявив він у січні минулого року.

Свою позицію він підтвердив і в травні минулого року. 

"Це (могила Сталіна) - частина всього того, що знаходиться біля Кремлівської стіни, і нічого найближчим часом ми робити не будемо. Все залишиться на своїх місцях", - заявив тоді Кожин.

Він повідомив також, що Мавзолей Леніна, а також інші поховання біля Кремлівської стіни найближчим часом залишаться на колишньому місці.

Роми. Ті, що пройшли крізь Голокост

В ніч з 2 на 3 серпня 1944 року в таборі смерті Аушвіц-Біркенау нацисти за кілька годин знищили в газових камерах 3,5 тисячі ув’язнених ромів. Тільки у цьому таборі за роки війни було знищено більш 20 тисяч ромів з 14 країн Європи. Рішенням конференції найбільших ромських організацій світу цей день оголошено Міжнародним днем пам’яті жертв геноциду ромів. В Україні цю дату офіційно встановлено постановою Верховної Ради в 2004 році.

Леся Бондарук: «Справа Юрія Дмитрієва не в обвинуваченні, а в замовленні проти нього…»

«Правда – найдієвіший спосіб проти брехні та беззаконня. Безсовісність Кремля сягає свого апогею. Безсовісно і безцеремонно вони проводять попередню імперську політику, намагаються з «гебешною удалью» викручувати руки новим незалежним державам. Мені соромно… А всередині Росії вирощується новий культ – Путінсько-поліцейський. Гебісти та інші силовики обнагліли вище можливого. Знову починається гонка озброєння, починаються шпигунські процеси… У країні нагнітається істерія «екстремізму», під цю дудку відбуваються найпідліші речі…»

Мустафа Джемілєв: Коли в історії людства окупанти йшли із зайнятої території самовільно та без тиску?

Сталінська депортація у дитячому віці до Середньої Азії, 15 років у тюрмах та колоніях, 303 дні голодування та внесок у повалення радянського союзу, повернення до Криму та створення системи органів національного самоуправління, окупація півострова Росією та заборона в’їзду на Батьківщину, врешті-решт статус живої легенди. Це невичерпний перелік біографічних віражів лідера кримськотатарського народу Мустафи Джемілєва.

Перші залізниці і перші залізничні катастрофи в Україні

Перші залізниці на сучасній території України з’явилися протягом 1860-х років – це була залізниця із Відня через Краків до Львова і Чернівців. На Наддніпрянщині перші колії поєднали Курськ із Харковом, Києвом і Одесою. В кінці 1860-х років сталися і перші залізничні катастрофи, про які я Вам і розповім.