Спецпроект

До ювілею Горбачова у Москві покажуть фото часів Перебудови

Фотовиставка "Михайло Горбачов. Perestroika" відкриється у понеділок у Центральному виставковому залі "Манеж" у Москві.

"Ця виставка організована Горбачов-фондом до 80-річного ювілею колишнього президента СРСР (виповниться 1 березня)", - йдеться в прес-релізі, присвяченому відкриттю виставки.

Її організатори зазначають, що "це спроба представити Перебудову як час діалогу, коли політика перетинається з художнім андеграундом, неофіційна культура стає легалізованою, люди знайомляться з раніше забороненою літературою і новою пресою, що набирає активність, а головним девізом епохи стають слова з пісні Віктора Цоя "Перемен! Мы ждем перемен!".

Відвідувачі виставки побачать більше 300 фотографій, знятих провідними фотографами того часу, повідомляє "Интерфакс".

"На фотографіях зображені доленосні для СРСР і всього світу події: падіння Берлінської стіни, об'єднання Німеччини, виведення радянських військ з Афганістану, повернення із заслання Андрія Сахарова, серпневий путч 1991 року, зустріч з президентом США Рональдом Рейганом у 1987 році", - повідомляють організатори виставки.

У прес-релізі також зазначається, що "унікальне зібрання фотографій Горбачов-фонду познайомить відвідувачів виставки з приватним життям Михайла Сергійовича".

Теми

Заборонений Улас Самчук

Під час президенства Віктора Януковича твори Уласа Самчука виключили з обов'язкової шкільної програми, а у 2021-му за позовом Андрія Портнова Окружний адміністративний суд Києва заборонив проводити офіційні пам'ятні заходи на честь письменника. Витоки таких дій антиукраїнських сил криються ще в рішеннях кдб срср і минулих вказівках із москви. Тоді здійснювалася спецоперація з перешкоджання висуненню письменника на Нобелівську премію.

Персональні повідомлення про відзначення повстанців нагородами УПА

В УПА та збройному підпіллі ОУН, що підпорядковувалися УГВР упродовж 40-х – 50-х рр. ХХ століття діяла цілісна система нагород. Персональні повідомлення про відзначення повстанців під час активної збройної боротьби зазвичай були усними, про що знаходимо інформації як у спогадах, так і в архівних кримінальних справах колишніх вояків. Проте, до нашого часу також дійшли документи, які підтверджують існування друковано-письмових персональних повідомлень про відзначення.

Ігор Калинець: «Для мене поезія мала бути загадкою, яку слід відгадати, розшифрувати"

Іноді мене запитують, чи я шкодую, що моє життя так склалося. Мені здається, що ні. Не мало б воно тоді смислу, якби я не перейшов через те все, якби не було тих 60-х, ув’язнення у 70-ті, того піднесення національного — всі ті події допомогли мені відчути, що я щось значу, що я щось зробив, що я комусь потрібен власне таким, яким я є в даний момент. Мені здається, що то і є сенс мого життя.

Петро Франко. Таємниці життя і смерті

28 червня 1890 року народився наймолодший із трьох синів Івана Франка – Петро. В історію визвольної боротьби він увійшов як один із засновників української скаутської організації "Пласт", хоробрий старшина Легіону Українських січових стрільців, командант летунського відділу Української Галицької армії. Для сталінського ж режиму він став небезпечним ворогом народу, якого ліквідували, ймовірно, у перші дні німецько-радянської війни.