Спецпроект

У Сумах відкрилися виставки про новорічні іграшки Сталіна і Хрущова

У Сумах відкрилися дві виставки, в експозиціях яких - новорічні та різдвяні іграшки минулих століть.

Як передає кореспондент УНІАН, одна з них - "Старовинна ялинкова, різдвяна іграшка" працює у садибі-музеї Антона Чехова. На ній представлені вироби, що використовувались на новорічні та різдвяні свята наприкінці ХІХ - на початку ХХ століття.

За словами директора музею Людмили Єдокимчик, серед експонатів є іграшки, що належали відомим у Сумах людям.

"Історія тієї чи іншої іграшки - це й історія нашого міста, краю. Тож працівники музею завдяки цій експозиції прагнуть подивитися на неї ще й під таким кутом зору", - зауважила вона.

Схожу за тематикою виставку запропонував і обласний краєзнавчий музей. Його виставка "Новорічно-Різдвяні мотиви" представляє ялинкові прикраси, ляльки та м'які дитячі іграшки, сюжетні сімейні фото зустрічі Нового року від 1950-х до 2000-х років із домашніх архівів сумчан, комплекс вітальних новорічних листівок, що зберігаються у фондах музею.

Всі ці експонати датовані ХІХ - ХХ століттями.

За словами директора музею Владислава Терентьєва, співробітники закладу можуть розповісти чимало цікавого про історію виникнення іграшок, без яких ми не можна уявити Новий Рік та Різдво.

За історією іграшок можна вивчати історію країни. Так, під час Великої Вітчизняної війни на ялинку вішали іграшкові танки, зброю. На замовлення Сталіна майстри виготовляли іграшкові фігурки спортсменів, а на замовлення Хрущова - прикраси у вигляді початків кукурудзи і снопів жита. Перший політ Гагаріна в космос негайно визвав "бум" іграшкових ракет і фігурок космонавтів тощо.

Кукурудзу, космонавтів, та інші радянські ялинкові прикраси дивіться у розділі "Артефакти"

Обидві виставки працюватимуть у Сумах до свята Водохреща.

Пам’ять про війну: дискурс демократії та дискурс тоталітаризму

Сьогодні неспокутуваний злочин комунізму повертається примарою нового світового конфлікту. Тому конфлікт історичних пам'ятей має не лише політико-ідеологічну, а перед усім, етичну природу і пов'язаний із нерозкаяністю за злочини комунізму. Отож, хай із сьогоднішнім ювілейним ушануванням жертв Другої світової війни прийде до нас усвідомлення що тоталітарне будяччя проросло на нашому полі не випадково. У Ялті 1945-го знесилене людство залишило ті зерна. Наше завдання сьогодні те будяччя виполоти.

ГУЛАГівська «одіссея» Патріарха Володимира

18 липня 1995 року спецпризначенці підрозділу «Беркут» битимуть кийками священників та мирян під стінами Софії Київської. Такою буде реакції української влади на бажання поховати у стінах храму українського православного Патріарха Володимира – Василя Романюка. В’ячеслав Чорновіл тоді викрикуватиме, що це “кінець незалежної України…”. «Беркут» і далі робитиме свою справу. Патріарха так і не поховають у храмі, а лише перед його стінами. Ці події ввійдуть в історію, як «чорний вівторок». Та передуватиме їм не менш напружене та сповнене боротьби життя. Історія «одіссеї» Патріарха Володимира концтаборами та тюрмами ГУЛАГу.

Спільний біль. Спільна історія. Дискусія до Дня пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу

Щороку 18 травня в Україні відзначається День пам'яті жертв геноциду кримськотатарського народу – згадуються події 1944 року, коли радянський тоталітарний режим насильницьки виселив людей із їхніх рідних земель. Цей день офіційно започаткований тільки 2015 року, а історія та традиції кримських татар досі залишаються загадкою для багатьох українців.

Переможний бій Чорних Запорожців під командою латвійця Карліса Броже

"Гаряче було москалям не так від травневого сонця, як від вогню Чорних пластунів та від влучної стрілянини гарматчиків". 30 травня 1920 року відбувся переможний бій "Чорних запорожців" над більшовиками біля села Вербка поблизу Вінниці