Спецпроект

Анонс: акція пам'яті учасників бою під Крутами "Присвяти ікону герою"

19 березня 2011 року на Аскольдовій горі - акція "Присвяти ікону герою" з нагоди 93-ї річниці перепоховання учасників бою під Крутами.

У роковини перепоховання студентів учасники  громадського об'єднання "Українська альтернатива" зорганізують біля символічної могили "крутянам" толоку з розміщення образів Божої Матері на честь кожного з загиблих юнаків. Ідея з розміщення ікон належить Анатолію Гайдамаці, автору художньої композиції пам'ятника героям Крут.

Священики українських церков проведуть спільний поминальний молебень за душами загиблих.

Захід "Присвяти ікону герою" відбудеться 19 березня на подвір'ї церкви Св. Миколая УГКЦ, що на Аскольдовій могилі. Початок - 11.00.

Щиро запрошуємо активну громадськість взяти участь у нашій толоці. ГО "Українська альтернатива" береться організувати виготовлення 120 ікон - саме стільки бракує їх до ста п'ятидесяти за початковим задумом. Напередодні акції або у її день кожен зможе зробити благодійний внесок.

Історична довідка: 19 березня 1918 р. тіла 27 учасників бою, що відбувся під Крутами, за наказом уряду Української Народньої Республіки були перепоховані на Аскольдовій горі. Вшанувати юнаків як героїв прийшли тоді тисячі киян. На цвинтарі, де спочили душі студентів, у 1918 році було встановлено хрест. А вже за часів незалежної України за проектом народного художника України Анатолія Гайдамаки було насипано символічну могилу та розміщено 150 ікон на деревах. Проте на сьогодні на Меморіалі залишилось лише близько чотирьох десятків ікон.

Чехословаччина – народження демократії на уламках імперії

У купе потягу, котрий покидав Австро-Угорщину і прямував до Італії, сидів поважний чоловік з доглянутими сивими вусами та капелюхом на голові. Професор філософії, депутат парламенту імперії Габсбургів Томаш Ґаріґ Масарик. Разом з ним в потязі їхала його дочка Ольга. Масарик багато років маневрував між різними політичними течіями, проте в 1914 році, з початком Великої війни, професор прийняв рішення – він зробить все від нього залежне, щоб виникла нова держава – незалежна Чехословаччина. Зараз він прямував в Італію з метою організувати рух опору за кордоном. В разі провалу його задуму, йому і його родині, загрожувала в’язниця. Масарик розумів – або він здобуде державу для свого народу, або вже не зможе повернутися в Прагу.

Шанс на виживання: Київ у роки Голодомору

У роки Голодомору-геноциду абсолютна більшість українців проживала в сільській місцевості. Комуністичний тоталітарний режим, створюючи умови несумісні з життям, спрямував свій удар насамперед проти українських селян. Репресивна машина одним із механізмів злочину геноциду обрала вилучення всього продовольства, що призвело до масової смертності від голоду.

«Чи можна вважати Голодомор геноцидом?»: транскрипт вебінару Німецько-української комісії істориків

24 вересня 2020 відбувся вебінар Німецько-української комісії істориків під назвою «Чи можна вважати Голодомор геноцидом?». Ця дискусія після її анонсування викликала широке обговорення в Україні.

Щоденники Голодомору. «Интересно, что сейчас нет следа так называемой этики. Отобран у людей бог и страх перед загробной жизнью»

«Вчера пришле Леонтий Петрович Ткачев, он чл. колектива, с больной ногой и он распух от голода, умолял чего-нибудь дать ему. Конечно накормила его чем могла. Я пожалувалась ему, что вот кормлю охотничью собаку, когда-то дорогую, а тепер она никому не нужна, т.к. нечем кормить. Он попросил ее у меня, говоря, что они съедят ее. Собаку все равно надо убить т.к. ее нечем кормить. Так пусть съедят ее. Коржев-кровельщик все время поддерживает семью мясом собак»