Спецпроект

Чверть молодих українців незадоволена перебудовою Горбачова

Позитивну роль реформ Горбачова відзначили 19,2% опитаних українців (найбільше - у віковій категорії 40-49 років (24%), найнижче - у категорії 18-29 років і 70 років і старше - 17,7% і 14,4% відповідно).

Такі дані проведеного в лютому опитування щодо ставлення українців до горбачовської "перебудови" надав "Дзеркалу Тижня" Київський міжнародний інститут соціології.

При цьому "незначну роль" горбачовські реформи зіграли для 8,5% опитаних, а "негативну" - для 51,3% (у тому числі для 24,9% молоді 18-29 років). Відповіли, що не знають, що таке перебудова, 5,2% респондентів.

Більше половини (54,3%) опитаних відзначили, що до перебудови їм жилося краще, ніж зараз. У цілому гірше, ніж зараз, до 1985 року жили 15,1% українців (серед них у віці 18-29 років - 11,5%, 30-39 років - 17,1%).

 Результати подібного опитування, проведеного у Росії, дивіться тут

 
Питання "Що б відбувалося у країні, якби в 1985 році не почалася перебудова?" (у відсотковому співвідношенні) дало відчути досить масову для респондентів "ностальгію за ненастанним".

33,8% опитаних вважають, що без перебудови "вдалося б уникнути потрясінь, збереги єдину велику країну", 22,7% - що "життя, хай і повільно, але ставало би кращим", 15% - що "нічого б особливого не сталося, збереглися б ті самі порядки, які існували за Брєжнєва", 14,9% - що "наростання соціальних і міжнаціональних протиріч усе одно призвели би до загальної кризи краху" і 19% не змогли відповісти.

Текст про те, що Горбачов урятував СРСР від кривавої агонії, читайте тут  

Битва за Шостку 1918 року

Шість діб, з 2 по 8 квітня 1918 р., шосткинці билися з більшовицькою Особливою армією Ремньова. Билися з тими самими петроградськими загонами матросів, що 29 січня 1918 р. вбивали київських студентів під Крутами. Шосткинські робітники ціною своїх життів зберегли пороховий завод для Української держави.

Антон Дробович: Гри в одні ворота не буде

Розмова з Антоном Дробовичем, головою Українського інституту національної пам’яті (УІНП) про польсько-українські відносини, спільні плани та проекти, виклики на новій посаді, а також про те, кого він вважає героями України. Інститут Антон Дробович очолив у грудні 2019 року, після того, як виграв конкурс, попереднім керівником був Володимир В’ятрович.

Луцьк в окупації: побороти епідемії й вижити!

Луцьк – одне з перших українських міст, яке було окуповане вермахтом вже надвечір 25 червня 1941 року. Нова окупація приносить не тільки усі «принади» нацистського режиму, але й епідемії

Як і чому вікінги опинилися у Західній Україні

Як тут опинилися скандинави? Вони були важливою частиною державного апарату Русі, особливо в період правління князя Володимира. З літопису відомо, що Володимир був змушений тікати у Швецію після невдачі у міжусобній війні. Звідти він повернувся із армією варягів, які допомогли відвоювати спадщину.