Спецпроект

Чверть молодих українців незадоволена перебудовою Горбачова

Позитивну роль реформ Горбачова відзначили 19,2% опитаних українців (найбільше - у віковій категорії 40-49 років (24%), найнижче - у категорії 18-29 років і 70 років і старше - 17,7% і 14,4% відповідно).

Такі дані проведеного в лютому опитування щодо ставлення українців до горбачовської "перебудови" надав "Дзеркалу Тижня" Київський міжнародний інститут соціології.

При цьому "незначну роль" горбачовські реформи зіграли для 8,5% опитаних, а "негативну" - для 51,3% (у тому числі для 24,9% молоді 18-29 років). Відповіли, що не знають, що таке перебудова, 5,2% респондентів.

Більше половини (54,3%) опитаних відзначили, що до перебудови їм жилося краще, ніж зараз. У цілому гірше, ніж зараз, до 1985 року жили 15,1% українців (серед них у віці 18-29 років - 11,5%, 30-39 років - 17,1%).

 Результати подібного опитування, проведеного у Росії, дивіться тут

 
Питання "Що б відбувалося у країні, якби в 1985 році не почалася перебудова?" (у відсотковому співвідношенні) дало відчути досить масову для респондентів "ностальгію за ненастанним".

33,8% опитаних вважають, що без перебудови "вдалося б уникнути потрясінь, збереги єдину велику країну", 22,7% - що "життя, хай і повільно, але ставало би кращим", 15% - що "нічого б особливого не сталося, збереглися б ті самі порядки, які існували за Брєжнєва", 14,9% - що "наростання соціальних і міжнаціональних протиріч усе одно призвели би до загальної кризи краху" і 19% не змогли відповісти.

Текст про те, що Горбачов урятував СРСР від кривавої агонії, читайте тут  

Ігор Калинець: «Для мене поезія мала бути загадкою, яку слід відгадати, розшифрувати"

Іноді мене запитують, чи я шкодую, що моє життя так склалося. Мені здається, що ні. Не мало б воно тоді смислу, якби я не перейшов через те все, якби не було тих 60-х, ув’язнення у 70-ті, того піднесення національного — всі ті події допомогли мені відчути, що я щось значу, що я щось зробив, що я комусь потрібен власне таким, яким я є в даний момент. Мені здається, що то і є сенс мого життя.

Петро Франко. Таємниці життя і смерті

28 червня 1890 року народився наймолодший із трьох синів Івана Франка – Петро. В історію визвольної боротьби він увійшов як один із засновників української скаутської організації "Пласт", хоробрий старшина Легіону Українських січових стрільців, командант летунського відділу Української Галицької армії. Для сталінського ж режиму він став небезпечним ворогом народу, якого ліквідували, ймовірно, у перші дні німецько-радянської війни.

Напади Бурундая та їхні наслідки. Уривок із книги "Король Руси Данило Романович" Даріуша Домбровського

Данило Романович, перший король Руси, – одна з головних постатей історії України. Подолавши численних внутрішніх та зовнішніх ворогів, Данило утвердився як один із найвпливовіших володарів Центрально-Східної Європи. Книжка Даріуша Домбровського – найповніша сьогодні біографія Данила Романовича. Ґрунтуючись на багатьох джерелах, автор не лише докладно реконструює життєвий шлях цього видатного державця, а й переконливо вписує його постать у європейський політичний ландшафт.

Суд над дітьми. Ольга Попадин – про молодь ОУН, два арешти і розстріл друзів

17-річна гімназистка зі Львова Ольга Попадин була однією з підсудних на "Процесі 59-ти". Енкаведисти не робили жодних пільг неповнолітнім — лупцювали, знущалися. Про це пані Ольга розповідала в інтерв'ю "Локальній історії". З її спогадів, показова розправа обернулася на протест — молоді арештанти під час суду заманіфестували несприйняття окупаційної влади, а оголошення вироку зустріли виконанням українського гімну.