Спецпроект

Услід за Одесою і Житомиром червоний прапор підняв Севастополь

5 березня 2011 на сесії Севастопольської міської ради депутати одноголосно проголосували за рішення "Про використання копії Прапора Перемоги..."

Про це повідомляє офіційний сайт Компартії України.

"Минулого року, незважаючи на 65-річчя Великої Перемоги, фракціям КПУ тільки в двох з чотирьох районних рад Севастополя вдалося прийняти це рішення - тоді комуністи зіткнулися із затятим опором "біло-блакитної" більшості, - йдеться у повідомленні. - Цього року "регіоналам" вистачило розуму підтримати таке важливе для жителів міста рішення".

В рішенні міської ради сказано: "Під час урочистих заходів, присвячених Дню Перемоги та Дню визволення міста Севастополя, що проводяться в місті-герої Севастополі ... використовуються копії Прапора Перемоги. ... Копії Прапора Перемоги в обов'язковому порядку вивішуються на флагштоках будівель органів місцевого самоврядування та виконавчої влади, поряд з Державним прапором України та прапором міста-героя Севастополя".

Нагадаємо, що копії прапору Перемоги на 9 травня вирішили вивішувати міська влада Одеси і обласна влада Житомирщини.

Прапор Перемоги - штурмовий прапор 150-ї ордена Кутузова II ступеня Ідрицької стрілецької дивізії, здійнятий 1 травня 1945 року над будівлею Рейхстагу в Берліні (Німеччина) радянськими військовими.

Нагадаємо, що 6 травня 2005 року президент України Віктор Ющенко присвоїв лейтенанту-українцю Олексію Бересту "за бойову відвагу у війні 1941-1945 років, особисту мужність і героїзм, виявлені в Берлінській операції та встановленні Прапора Перемоги над рейхстагом" звання Героя України.

Прапор Перемоги на Хрещатику

Згідно з законодавством РФ, прапор Перемоги - це виготовлений у воєнно-польових умовах імпровізований Державний прапор СРСР, який являє собою прикріплене до ратища одношарове прямокутне червоне полотнище розміром 82 см на 188 см, на лицьовому боці якого вгорі біля ратища зображені срібні п'ятикутна зірка, серп і молот, на іншій частині полотнища додано напис.

Микола Руденко: "Ми стали першою групою, яка відкинула методи підпільної боротьби та виступила на повний голос"

9 листопада 2026-го відзначаємо 50-ту річницю з дня заснування Української Гельсінської групи сприяння виконанню Гельсінських угод – першої правозахисної організації в радянській Україні, яка відіграла історичну роль у боротьбі за права людини та незалежність нашої держави. Поява такої спільноти в умовах жорсткого придушення державою будь-яких проявів інакодумства стала можливою завдяки підписанню керівництвом СРСР Заключного акта Гельсінської наради з питань безпеки та співробітництва в Європі. Радянський Союз пішов на цей крок в обмін на міжнародне визнання своїх післявоєнних кордонів.

«Він весь час мене розпитував, коли десь побачить ґрати, то питав: "Мамо, це тюрма?"» До 90-річчя незламної Надії Світличної

1972-го Надія Світлична працювала у бібліотеці Київського холодокомбінату, а про її відсутність на робочому місці сповіщала картка на дверях: "Викликали на допит у КГБ". На допитах Світлична трималась безкомпромісно, а коли слідчий намагався вплинути, маніпулюючи материнськими почуттями (синові Яремі виповнилось лише 2 роки), домагаючись, щоб визнала: твори, які вилучили – антирадянські, Надія Світлична відповідала твердо: "Прошу припинити цю торгівлю і ведіть у камеру, якщо арештували".

Перший з українців у США, який став професором університету і доктором філософії

У списку "українських антирадянських діячів в Америці", складеному органами одпу срср у 1929 році, під номером 24 значиться Олександр Неприцький-Грановський. На той час він був першим із українців у США, хто здобув ступінь доктора філософії в галузі біологічних наук і звання професора американського університету. Таких, як він – успішних, авторитетних, перспективних діячів, – чекісти ставили на оперативний облік, збирали на них досьє і з урахуванням отриманої інформації приймали рішення, що з ними робити далі.

Голодомор у житті та творчості художника Михайла Дмитренка

Михайло Дмитренко пережив Голодомор і одним із перших відобразив у творчості цей катастрофічний для українців досвід – результат злочину комуністичного режиму з центром у Москві. Найвідомішим твором Дмитренка на тему української трагедії у 1932–1933 рр. є картина "1933", написана в 1963-му до 30-х роковин Голодомору.