Спецпроект

"ПЕРШИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ" ХОЧЕ ОЦИФРУВАТИ СВІЙ АРХІВ

Перший Національний готується до створення цифрового архіву. Унікальні архівні кіно- та відеоматеріали Першого Національного почнуть переносити на цифрові носії вже у цьому році.

"На Першому Національному збереглося безліч документальних фільмів, передач, записів програм і хроніки, які є справжнім інформаційним надбанням нації, - заявив генеральний директор Національної телекомпанії України Єгор Бенкендорф. - Величезний масив унікальних відеоматеріалів, який накопичився за багато років на каналі, ми маємо намір повністю перенести на цифрові носії, щоб зберегти їх для майбутніх поколінь".

Технічне обладнання, кошти на яке передбачені у фінансуванні на 2011 рік, дозволить перенести відео з різних типів касет і плівок, які з часом руйнуються, на цифрові носії. 

Комплекс обладнання дозволить не тільки оцифровувати старі матеріали, але і в реальному часі архівувати продукти, які створюються на каналі зараз. 

Система архівації побудована таким чином, щоб максимально скоротити пошук потрібного матеріалу, і дозволить вибирати потрібний фрагмент з передачі чи програми без залучення додаткових працівників і часових ресурсів. 

Генеральний директор НТКУ підкреслив, що вже повним ходом йде робота по систематизації і підготовці до переведення усіх матеріалів у цифру, щоб зробити їх доступними для громадськості, представників науки та істориків.

Розглядається взаємодія з Центральним державним кінофотофоноархівом України (ЦДКФФУ) в галузі збереження і примноження історичного інформаційного надбання країни. 

"Створення такого архіву, з гранично відкритим доступом, посилить і патріотичне виховання. Наші матеріали - це історія, якою ми пишаємося і якою пишатимуться наші нащадки", - зазначив Єгор Бенкендорф.

"Історична Правда", згадуючи безуспішні пошуки в телецентрі і ЦДКФФУ запису новинної програми УТ "Актуальна Камера" від 24 серпня 1991 року, вітає чудову ініціативу телевізійників.

Перший Національний телеканал - спадкоємець радянського УТ, яке з'явилося на світ у січні 1965 року. Регулярні трансляції з Київського телецентру здійснюються з 1956-го, а перша телетрансляція відбулася 1 лютого 1939 року.

Останні дні і смерть Міхновського

Вранці 4 травня 1924 року 4-річний син Володимира Шемета – Ждан – вийшов у садок свого дому. Там дитина першою побачила, на старій яблуні, повішаним майже двометрове тіло гостя свого батька – Миколу Міхновського. Згодом Ждан розповість Роману Ковалю, що батько знайшов у кишені покійного записку: "Волію вмерти власною смертю!"

Останнє інтерв'ю мисткині Людмили Симикіної

Через мою майстерню пройшли всі дисиденти. Всім шилась свита. Я знала всі біографії. Я їх втішала, жаліла. Я знімала ту напругу психічного тиску, одягали новий одяг, знімали той, що вони мали, і вони відважно носили це. Я мріяла про іншу державу, про інший устрій. А одяг шився для цієї мрії. Ось сутність моя була в 1960-ті роки.

На могилі Алли Горської

2 грудня 1970 року на Київщині виявили тіло жорстоко вбитої Алли Горської. Поховали художницю у Києві на Берковецькому кладовищі. Її похорон перетворився в акт громадянського спротиву. Публікуємо текст Євгена Сверстюка, який він написав після смерті Алли Горської. Сверстюк виголосив його на похороні, згодом прощальне слово надрукували у пресі та поширили на Заході.

Про Невідомого Солдата

Є вислів "війна закінчиться тоді, коли буде похований останній солдат". Він далекий від реальності. Насправді жодна війна не закінчена. Тому могила невідомому солдату - це важливий символ, адже це пам'ятник усім - і тим, хто поки що невідомий, і тим, кого ми ніколи не знатимемо по імені.