Спецпроект

Вийшов перший том збірника документів про повстанців Сумщини

29 березня у прес-центрі SumyNews відбулася презентація нової книги члена Вченої ради Центру досліджень визвольного руху Геннадія Іванущенка "Повстанський рух на Сумщині в 20-30-х рр. XX ст. Т. 1".

Збірник включає нарис-огляд, документи з історії повстанського руху, містить інформацію про причини та перебіг народних виступів, хід підпільної і партизанської боротьби на території теперішньої Сумщини. Також подаються відомості про отаманів, повстанців, організаторів руху Опору та зв'язкових - уродженців краю, ілюстрації та коментарі.

Розрахований на архівістів, дослідників історії визвольного руху, краєзнавців, учителів, студентів, учнів, всіх хто цікавиться історією України. За повідомленням сайту ЦДВР, збірник вийшов завдяки фінансовій підтримці журналіста та телепродюсера Ростислава Мартинюка.

Геннадій Іванущенко - відомий історик, екс-директор Державного архіву Сумської області, звільнений з посади "регіональним" губернатором Юрієм Чмирем, автор кількох документальних книг. 


 

Пропонований перший том збірника про повстанський рух 20-30 років на Сумщині є другою ланкою у публікації цілого циклу збірників документів про український визвольний рух, запланований у свій час Державним архівом Сумської області.

Першою його ланкою став 1-й том збірника "Українське відродження 1917-1920 рр. на Сумщині", який вийшов друком у 2010 році.

Два томи збірника "ОУН-УПА на Сумщині", які висвітлюють документальну базу визвольного руху хронологічно слідом за збірником про повстанський рух 20-30-х років, вийшли друком, відповідно, у 2007 та 2009 роках.

Нарешті, у цьому ж, 2011 році виходить перший том збірника "Інакодумство на Сумщині", який розкриває особливості дисидентства на терені області і хронологічно завершує визвольну тематику ХХ століття.

Суттєва відмінність презентованого збірника документів від попередніх видань у тому, що він розповідає про масову самоорганізацію повсталого народу в умовах окупаційного терору радянської влади, денікінців.

Адже 106 антибільшовицьких повстанських загонів числом близько 40 тис., які діяли протягом 1919-1921 рр. на території Сумщини та прилеглих районів Чернігівщини, є багатозначним фактом. Тому теза про Сумщину як "край партизанської слави" звучить по-новому цікаво і багатообіцяюче.

Метро “Дорогожичі” чи “Бабин Яр”: інтелектуали про ідею перейменування станції

У зв’язку з активним громадським обговоренням ініціативи щодо перейменування станції “Дорогожичі” Київського метрополітену на “Бабин Яр” співробітники Центру досліджень історії та культури східноєвропейського єврейства звернулися до авторитетних українських митців, істориків, журналістів та громадських діячів із проханням висловити своє ставлення до цієї ідеї.

Репортажі із повсталого Києва

Протести, які відбувалися в Україні протягом трьох місяців, були дзеркалом, у яке міг поглянути ЄС і побачити, у якому стані є цінності, на яких він був побудований. І відповісти: чи і як саме може їх захищати поза своїм центром? Відчути силу своїх інституцій та їхню здатність прийти на допомогу тим, хто за реалізацію мрії приєднатися до Європи готовий платити життям. Порівняти свою здатність до ведення політики «м’якої сили» із «реалізмом» сатрапів, які грабують власний народ та всіма можливими способами чіпляються за владу. Включно з бійнею, влаштованою на мирних маніфестаціях.

Брати Шептицькі і єврейський народ. Частина ІІ

Одним із вагомих епізодів у життєписі Митрополита Андрея Шептицького, як і в життєписі його молодшого брата бл. свщмч. Климентія — Праведника Народів Світу, є їхня участь у порятунку галицьких євреїв у часи Голокосту. Більшість інформації черпаємо зі спогадів очевидців, Порятунок євреїв — спільна справа братів, як і діяльність, спрямована на погашення антисемітських настроїв у тодішньому суспільстві, хоча більшість документів підписана самим Митрополитом. Парадокс у тому, що о. Климентій Шептицький був визнаний «Праведником народів світу» за порятунок євреїв у часи Голокосту, натомість заслугам Митрополита Андрея у такому визнанні було відмовлено.

Як відбувалися парламентські вибори в Галичині 100 років тому?

Виборчий кодекс, який почав діяти в Україні з початку 2020 року, суттєво змінює принцип голосування, переведення голосів у мандати, нарізку округів, що, звісно, не омине і Львівщину. Це викликає певні історичні паралелі з 1907 роком, коли в Австро-Угорщині відбулася виборча реформа, яка суттєво змінила правила виборів у Галичині. Тоді використовувалася виключно мажоритарна виборча система, яка відтепер не використовується в Україні під час парламентських і місцевих вибрів до рад із кількістю виборців більше як 90 тисяч осіб