Спецпроект

МЕР ЛЬВОВА: БАНДЕРА І ШУХЕВИЧ – ЦЕ НАШІ ГЕРОЇ

4 березня відбулися урочистості із вшанування пам’яті командувача УПА Романа Шухевича у його родинному селі Краковці на Яворівщині.

Про це повідомляє прес-служба Львівської облради.

У заходах взяли участь голова Львівської облради Олег Панькевич, депутати Львівської облради, керівництво Яворівського району, мешканці села та учні Краковецької школи, яка носить ім'я Шухевича.

Біля погруддя Шухевичу відбулася панахида та віче.

"У цьому особливому місці ми відчуваємо зв'язок між нами і нашими попередниками. Цими стежками ходив Роман Шухевич, який був, є і буде для нас і наступних поколінь тим ідеалом, на який треба рівнятися", - заявив Панькевич.

Що знайшли у Шухевича 5 березня 1950 року

"Ми повинні повертатися до вічних українських цінностей, наслідувати наших героїв, тому що проти них ведуть боротьбу - не збройну, а інформаційну. Із нас хочуть витравити нашу пам'ять, пам'ять про наше минуле, зокрема, і про героя Романа Шухевича", - додав він.

Панькевич також ознайомився зі школою, оглянув музей Шухевича.

У свою чергу мер Львова Андрій Садовий закликав ушанувати пам'ять героїв.

"Львів'яни повинні твердо стояти на позиціях. Шухевич, Бандера - це наші герої, які воювали за незалежність нашої країни, вони не захоплювали чужої території, вони боронили нашу землю. Приємно, що діти та молодь пам'ятають та вшановують героїв", - заявив Садовий, повідомляє прес-служба Львівської міськради.

У суботу у Львові низку заходів, присвячених 61-ій річниці з дня смерті Шухевича, проведе львівський осередок НСОУ "Пласт".

Емісар ГКЧП. Таємні переговори в кабінеті у Кравчука

За версією Крючкова, Кравчук сам був ініціато­ром введення надзвичайного стану в кількох областях України. І шеф КГБ переконав його цього не робити. Те, що згадували Кравчук, Масик і генерал Шариков, у деталях збігалося. Версія Крючкова суперечила версії Варенникова, а вони обидві — суперечили тому, що роз­повідала решта присутніх у кабінеті Кравчука.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.