Спецпроект

У "найзахіднішій точці наступу російської армії" вшанували загиблих

В селі Кострино Великоберезнянського району Закарпатської області у рамках гуманітарного проекту Memoria Patriae ("Пам'ять Вітчизни") відбувся міжнародний круглий стіл "Меморіали Першої світової війни: спільна історія, спільна пам'ять".

"Місце для проведення круглого столу було вибране невипадково, - йдеться у прес-релізі одного з організаторів заходу, президента Федерації скаутів "Галицька Русь" Кирила Арбатова. - Цей куток Лемківщини є найзахіднішим рубежем, досягнутим російською армією в Карпатах в результаті наступу вглиб території Австро-Угорської імперії в 1914-1915 рр."

Учасники форуму з України, Росії, Австрії, Словаччини та інших країн підтримали пропозицію фонду "Крейцарош" (Угорщина) створити Східно-європейську співдружність організацій, які працюють у сфері збереження спадщини Першої світової війни.

"Це відкриє можливість українським ученим працювати в архівах Відня, Будапешта, Москви, Праги і користуватися підтримкою іноземних партнерів, - сказав Кирило Арбатов. - Вже зараз для дослідників проекту "Пам′ять Вітчизни" відкрито доступ до фондів Російського державного військово-історичного архіву і опрацьовуються документи, що мають безпосередню причетність до історії Галичини, Волині та Поділля".

Також на форумі звернулися до урядів європейських країн із закликом посилити увагу до проблеми збереження пам'яток у зв'язку із наближенням 100-річчя Першої світової.

Анатолій Лісіцин, чий фонд сприяє популяризації російської культури у російськомовних школах Західної України, із волонтерами проекту "Пам'ять Вітчизни" на Ужоцькому перевалі

Учасники заходу вшанували пам'ять загиблих солдат усіх воюючих сторін Першої світової, відвідавши меморіал на Ужоцькому перевалі між Закарпаттям і Львівщиною. Тим часом скаути "Галицької Русі" розчистили масове військове поховання жертв війни в селі Волосянка.

Організатори форуму - фонд Анатолія Лісіцина (благодійна організація, яку очолює депутат Держдуми РФ, перший губернатор Ярославської області Лісіцин - ІП), федерація скаутів "Галицька Русь", Ужанський національний природний парк та громадська організація "Кутик Лемковини".

Гомельська офіцерська сотня: союзник чи ворог української держави?

1 березня 1918 року Гомель зайняли німецькі війська відповідно до Берестейського договору, а через кілька днів він був переданий разом з повітом до Української Народної Республіки. За тиждень до вступу німців Гомельський революційний комітет та Поліський комітет РКП(б) терміново евакуювались на схід.

Бандера і спорт: вболівав за «Мюнхен-1860», грав у баскетбол, обожнював лижі

Про життя Степана Бандери відомо чимало – що про український період і діяльність тут, що про польське та німецьке ув’язнення та життя в еміграції. Одна з частин біографії провідника, яка не має належного дослідження й бодай однієї цільної статті, – зацікавлення Бандерою спортом. Більшість історій вже обросла легендами та міфами. Що не дивно, коли мова йде про таку постать.

Як наші Казань брали. Українське військо в Татарстані

«Скоро всіх набралося до 3000 добре озброєних українців, при 3-х гарматах, які притягли українці гарматники другого запасового дивізіону… Коли всі зібралися коло штабу округи, то пред'явили кацапам ультиматум, що, як через півгодини не випустять заарештованих українців, то розіб'ють все місто. Кацапи, налякані відвагою українців, зараз звільнили голову й представників»

Як працює «Історична правда з Вахтангом Кіпіані»

Володимир Молодій працював у «Історичній правді» журналістом і сценаристом з 2015 по 2019 рік, а програма існує вже понад сім років. Для MediaLab він поговорив із Вахтангом Кіпіані та командою про появу програми, зміну форматів, напрацювання підходів до роботи з історичними сюжетами, пошук локацій, реквізиту та акторів для зйомок. Всі ці завдання можна вирішити маючи мотивацію та розуміння місії проєкту.