Спецпроект

На пам'ятник-довгобуд Бандері потрібно ще 2,4 мільйона (ФОТО)

На завершення меморіалу Степанові Бандері необхідно 2,2-2,4 млн грн, заявив під час наради у Львівській обласній раді начальник управління капітального будівництва облради Ярослав Візняк.

Про це Zaxid.net повідомили у прес-службі Львівської обласної ради.

За словами Візняка, на обкладання чотирьох колон гранітними плитами необхідно, за попередніми підрахунками, 2,2-2,4 млн грн. В обласному бюджеті вже закладено 1,2 млн на виконання цих робіт, решту планується передбачити під час ухвалення програми соціально-економічного розвитку області на 2011 рік.

"А от щодо встановлення барельєфів є певні проблеми. Виявляється, на стадії розроблення проекту пам'ятника не було ескізів барельєфів, лише передбачено, що на них має бути відтворено події чотирьох періодів в історії української державності", - зазначив чиновник.

Як з'ясувалося, управління капітального будівництва (УКБ) Львівської обласної державної адміністрації передало пам'ятник на баланс УКБ Львівської обласної ради зі значними недоробками.

Зокрема, не докладено бруківку на площі біля пам'ятника, а товщина колон подекуди має відхилення на 11-14 см. При цьому підписано акти виконаних робіт із підрядником, який допустив ці порушення.

Частину пам'ятника - сам монумент Бандері - відкрили у 2007 році

"Позиція обласної ради в тім, що всі об'єкти необхідно завершувати впродовж одного бюджетного року, бо інакше - кошторис з року в рік зростатиме. Це стосується і пам'ятника Бандері. Необхідно не лише обкласти колони гранітом, а й встановити барельєфи, - зазначив заступник голови облради, "свободівець" Петро Колодій.

За словами члена оргкомітету із спорудження пам'ятника Ярослава Лемика, ще раніше було закуплено матеріал на виготовлення барельєфів, і він сподівається, що його можна використати. Вартість бронзи - приблизно 300 тисяч грн.

Голова Львівської облради Олег Панькевич доручив звернутися до голови Львівської ОДА, аби він дав вказівку управлінню капітального будівництва ЛОДА усунути недоліки при виконанні робіт довкола пам'ятника Бандері, аби з 1 травня можна було почати будівельні роботи.

Крупний план

Він вважає, що необхідно затвердити повний проект пам'ятника та його кошторис. Олег Панькевич також доручив скликати нараду за участі авторів проекту, аби з'ясувати ситуацію з барельєфами.

Нагадаємо, проект монумента затвердили у 2002 році. Переміг проект скульптора Миколи Посікіри і архітектора Михайла Федика. Будівництво розпочато наприкінці 2003 року. Офіційне відкриття пам'ятника відбулося 13 жовтня 2007 року напередодні свята Покрови Пресвятої Богородиці.

До 1 січня 2009 року, коли відзначалося 100-річчя з дня народження провідника ОУН, обіцяли завершити весь комплекс Стели української державності, який відображено у 30-метровій арці на чотирьох колонах.

Ансамбль на площі Кропивницького має виглядати так: попереду чотириметрова бронзова скульптура Степана Бандери, за нею - тризуб з рельєфами і тріумфальна арка на чотирьох опорах, кожна з яких символізуватиме певний час українській державності.

Проект усього монументу. Фото: parubiy.org

Перша опора - Княжа пора, друга - час козацтва, третя - період Української Народної республіки і Західноукраїнської Народної республіки, четверта - сучасна держава.

Загальна кошторисна вартість робіт із спорудження - понад 8,5 млн грн, самої скульптури - 400 тисяч грн.

Акт Злуки. Спогад архієпископа Варлаама

Легкою сніжною імлою окритий, зранку прокинувся Київ, але піднялося вгору сонце й розвіяло імлу. Вздовж вулиць і бульварів стоять, мов дівчата в шлюбних сукнях, вкриті інеєм дерева. По всіх, пухнатим снігом вкритих, вулицях незвичайний рух. Організації, школи, діти, молодь і старше громадянство, все святочно вдягнене, гуртками й поодинці – поспішає до Св. Софії на велике свято

Шибениці на Західній Україні на початку 1945 року

Привселюдні страти повстанців на початку 1945 року на території Чернівецької області та України загалом як спроба НКВД подолати опір населення радянським завойовникам. До історії ще одного радянського злочину

Карл XII в Україні. Розповідь кароліна. Частина друга

Відбулася Полтавська битва, про яку багато написали люди, які заздрили Карлу ХІІ і хвалили росіян. Я можу впевнено заявити, що шведи виграли так само, як і росіяни. Росіяни зранку Полтавської битви втратили стільки ж людей, скільки ми втратили наприкінці битви. Якби росіяни виграли так славетно, як вони і їхні прихильники намагаються стверджувати, то вони мали б переслідувати шведську армію. Але армія тільки на другий день перейшла через Дніпро

«Мельниківці» - також патріоти!

Це була величезна трагедія українського визвольного руху, адже як бандерівці, так і мельниківці однаково гинули в боротьбі за незалежність, але при цьому ще й поборювали один одного