Спецпроект

Сплюндровано "Криницю Петра Першого" російської громади Полтавщини (ФОТО)

Невідомі в районі селища Лісові Поляни біля Полтави повторно сплюндрували історико-туристичний пам'ятник "Криниця Петра I", присвячений Полтавській битві 1709 року.

Про це журналістам повідомив керівник полтавської обласної громадської організації "Російська громада" Володимир Шестаков.

"У Полтаві періодично безкарно оскверняють пам'ятники, пов'язані з Росією. За акти вандалізму винні повинні відбувати суворе покарання, потрібно посилити кримінальне покарання", - сказав він.

Пам'ятник було замальовано червоною фарбою із зображенням тризубців, також на ньому написали "Слава Україні!".

У міліцію "Російська громада" не зверталася, оскільки, на думку Шестакова, це безрезультатно.

Фото: poltava.pl.uа

За інформацією Шестакова, восени 2008 року пам'ятник уже піддавався акту вандалізму.

"Тоді сам зруб криниці було розібрано, пам'ятний знак розписано тризубцями і непристойностями, а бронзовий картуш зі знака зник", - зазначив керівник організації.

З його слів, в 2009 році пам'ятник було відновлено "Російською громадою" за сприяння російських меценатів, представників "Громадської палати Російської Федерації", "Спілки сімей військовослужбовців Росії".

Тоді представники "Російської громади" перебрали криничний зруб, поставили столики для туристів, очистили пам'ятний камінь і встановили нову табличку.

Табличка, яка була біля криниці до квітня 2011 року

Пам'ятник "Криниця Петра I" присвячено подіям 1709 року. Солдатів російської армії, які рухалися до Полтави, мучила спрага, і вони вирішили викопати криницю - нібито саме в цьому місці.

Як повідомляли "Українські новини", в 2010 році "Російська громада" ініціювала встановлення пам'ятника Катерині ІІ в Кременчуці (Полтавська область).

Перший Всеукраїнський Собор УАПЦ, 5-6 червня 1990 р.

Як установа божественна, Церква незмінно і недвозначно виявляє свою сутність у соборній свідомості своїх членів, натхнених Святим Духом. «Бо зволилося Духові Святому і нам» - так владно висловлює перший Апостольський Собор в Єрусалимі свою постанову.

Пам’ять про війну: дискурс демократії та дискурс тоталітаризму

Сьогодні неспокутуваний злочин комунізму повертається примарою нового світового конфлікту. Тому конфлікт історичних пам'ятей має не лише політико-ідеологічну, а перед усім, етичну природу і пов'язаний із нерозкаяністю за злочини комунізму. Отож, хай із сьогоднішнім ювілейним ушануванням жертв Другої світової війни прийде до нас усвідомлення що тоталітарне будяччя проросло на нашому полі не випадково. У Ялті 1945-го знесилене людство залишило ті зерна. Наше завдання сьогодні те будяччя виполоти.

ГУЛАГівська «одіссея» Патріарха Володимира

18 липня 1995 року спецпризначенці підрозділу «Беркут» битимуть кийками священників та мирян під стінами Софії Київської. Такою буде реакції української влади на бажання поховати у стінах храму українського православного Патріарха Володимира – Василя Романюка. В’ячеслав Чорновіл тоді викрикуватиме, що це “кінець незалежної України…”. «Беркут» і далі робитиме свою справу. Патріарха так і не поховають у храмі, а лише перед його стінами. Ці події ввійдуть в історію, як «чорний вівторок». Та передуватиме їм не менш напружене та сповнене боротьби життя. Історія «одіссеї» Патріарха Володимира концтаборами та тюрмами ГУЛАГу.

Спільний біль. Спільна історія. Дискусія до Дня пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу

Щороку 18 травня в Україні відзначається День пам'яті жертв геноциду кримськотатарського народу – згадуються події 1944 року, коли радянський тоталітарний режим насильницьки виселив людей із їхніх рідних земель. Цей день офіційно започаткований тільки 2015 року, а історія та традиції кримських татар досі залишаються загадкою для багатьох українців.