Спецпроект

На Прикарпатті знайшли поховання жертв НКВД

Поблизу села Пшеничники, що на Прикарпатті, виявили рештки більше двохсот двадцяти людей.

Про це повідомляє ТСН.ua.

За словами дослідників, йдеться про закатоване мирне населення області.

Найімовірніше, це - місцева інтелігенція або просто грамотні, освічені люди.

В землі лежать цілі сім'ї, разом із дітьми, які, за даними дослідників є жертвами НКВД.

За словами місцевих жителів, тоді майже все село знало, що чекісти звозять у цей район тіла своїх закатованих жертв. Але тільки одиниці знали, де їх ховали.

Рештки більше двохсот людей вже знайшли у полі під Пшеничниками. Кожна п'ята з них - дитина. Деякі зовсім маленькі, кажуть експерти: по щелепам видно, що молочні зуби ледве прорізалися.

За даними судмедекспертів, чоловічої статі було 70 осіб, жіночої - 40. Невстановлено - 20.

Про те що, поховання - це жертви НКВС, експерти наводять численні свідчення жителів села, які бачили "зелені вантажівки" з тілами.

У 1939-1941 роках, якими датується це поховання, у Пшеничниках саме був гарнізон НКВД - підозріла рідкість для простого села, вважають історики.

Причини масового полисіння дітей у Чернівцях влітку 1988 року

Взятися за написання цієї статті спонукали мене публікації, у яких протягом 30 років після трагедії, що зачепила багатьох чернівчан, продовжують поширювати брехню про причини масового полисіння у Чернівцях. І найголовніше, що змусило це зробити - передчасний відхід у вічність мого колеги по роботі та товариша - Анатолія Галіна, який у часи тоталітарного режиму не побоявся піти проти системи, завдяки зусиллям якого стали відомі справжні причини полисіння у Чернівцях влітку 1988 року.

"Редактор" Василь Мудрий і його "Діло"

У списку тих, кого дуже хотіли завербувати в 1930-ті роки працівники НКВД СССР, був тодішній голова Українського національно-демократичного об'єднання – найпотужнішої західноукраїнської парламентської партії і головний редактор найстарішої української галицької газети "Діло" Василь Мудрий.

Як Роман Шухевич-"Щука" тричі березневу Тису перепливав

Роман Шухевич був чудовим плавцем, чемпіоном українських національних змагань з плавання. У нього була цивільна мрія – до 40-річчя переплести протоку Ла-Манш. Готувався, тренувався, багато плавав. Але на практиці – довелось боротись з окупантами й тричі долати Тису. Не для того, щоб втекти від відповідальності. А для того, щоб виконати свій обов'язок вояка, борця за незалежну й соборну Україну.

Яким був радянський лад? Судження історика

Деякі експерти пов'язують оптимістичні для нас перспективи в російсько-українській війні з відходом Владіміра Путіна від влади. Однак він є надто пересічною фігурою, яка не заслуговує сполученого з нею терміну "путінізм". Ми повинні усвідомити самі і переконати союзників у тому, що Російська Федерація являє собою екзистенційну загрозу для всіх народів, які потрапили в орбіту Кремля. Конкретна фігура очільника російських панівних кіл – справа другорядна. Ця країна готова порушувати встановлений світопорядок за будь-яких умов.