Спецпроект

Центру пам'яткознавства - 20 років. Вітаємо!

Центр пам'яткознавства НАНУ і Українського товариства охорони пам’яток історії та культури відзначив своє 20-річчя.

Про це повідомляє сайт "Відлуння віків".

З нагоди ювілею відбулися Треті Всеукраїнські Зарембівські наукові читання "Українське пам‘яткознавство: сучасні проблеми та тенденції".

В засіданнях взяли участь близько 30 науковців з наукових установ, вищих навчальних закладів, заповідників та музеїв з Дніпропетровська, Запоріжжя, Києва, Кіровограда, Луганська, Луцька, Львова, Опішного, Севастополя, Сімферополя, Сум, Хмельницького, Чигирина. В доповідях було висвітлено актуальні проблеми історії, теорії та практичної діяльності у сфері музеєзнавства і пам‘ткознавства.

В рамках читань також відбулися урочистості з нагоди 20-річного ювілею. Гості привітали центр з 20-річчям і побажали подальших творчих здобутків. "Історична Правда" приєднується до цих побажань.

Центр пам'яткознавства є науково-дослідною установою, чия діяльність спрямована на поглиблення теоретико-методичного рівня пам'яткознавчих студій та пам'яткоохоронної діяльності в Україні.

Співробітники Центру розробляють сучасні наукові підходи до виявлення пам'яток та їх наукової класифікації, створюють практичні програми збереження історико-культурної спадщини, проводять системні пам'яткознавчі дослідження з залученням різноманітного історико-архівного та археологічного джерельного матеріалу.

«Прийшов час збирати каміння…»: Про репатріацію нашої церковної старовини

Радянська влада вивезла з України безліч дорогоцінних артефактів, церковних цінностей. Напевно, немає жодного храму, який не був пограбований тодішньою владою. Коштовності частково продали за кордон. Та чимало збереглося у російських музеях. Це був відвертий грабунок. Від часу проголошення незалежності українська влада і українське суспільство мали б системно опікуватися поверненням нашої національної історико-культурної спадщини. Але чи ми, українці, – як суспільство і держава – готові до копіткої наполегливої праці з репатріації вкраденого спадку?

Українці в Єгипті

Весною 1920 року до Єгипту прибуло біля 4500 біженців з колишньої російської імперії. Три чверті з-поміж них були українцями або «малоросами» українського походження. Усіх поселено у пустельний наметовий табір в Тель-ель-Кебірі (залізнична станція між Каїром і Суецьким каналом)

Гомельська офіцерська сотня: союзник чи ворог української держави?

1 березня 1918 року Гомель зайняли німецькі війська відповідно до Берестейського договору, а через кілька днів він був переданий разом з повітом до Української Народної Республіки. За тиждень до вступу німців Гомельський революційний комітет та Поліський комітет РКП(б) терміново евакуювались на схід.

Бандера і спорт: вболівав за «Мюнхен-1860», грав у баскетбол, обожнював лижі

Про життя Степана Бандери відомо чимало – що про український період і діяльність тут, що про польське та німецьке ув’язнення та життя в еміграції. Одна з частин біографії провідника, яка не має належного дослідження й бодай однієї цільної статті, – зацікавлення Бандерою спортом. Більшість історій вже обросла легендами та міфами. Що не дивно, коли мова йде про таку постать.