Спецпроект

На розкопках в Биківні знайдено жетон поліцейського з Варшави

Польські експерти знайшли сьогодні у Биківні ідентифікаційний номер польського поліцейського. Це - черговий доказ розстрілів службовцями НКВС польських офіцерів у лісі під Києвом.

Про це повідомляє Польське радіо для закордону.

За різними даними, у Биківні спочиває близько 3,5 тисяч поляків. Як каже Мацєй Данцевич з Ради охорони пам'яті, боротьби і мучеництва сьогоднішні розкопки є дуже важливими:

"У могилі, яку щойно відкрито, ми знайшли (і це, як на мене, сенсаційне відкриття) так званий поліцейський жетон - це ідентифікаційний номер польського поліцейського з Варшавської області. За останні роки наших пошуків не було речей, які б однозначно вказували ім'я і прізвище з так званого "українського катинського списку".

Нагадаємо, що через рік у Биківні під Києвом Польща планує добудувати і відкрити меморіал полякам, розстріляним НКВС у 1940 році.

Справа Шухевича: політична міфологія та дослідницькі підходи

Тема колабораціонізму українського визвольного руху у Другій Світовій війні з нацистами вперше чітко проартикульована на початку 1960-х, коли професор Берлінського університету Альберт Норден заявив у жовтні 1959 року, нібито бійці батальйону "Нахтігаль" у перші дні нацистської окупації Львова вбили до трьох тисяч поляків та євреїв. У квітні 1960 року у Москві влаштували прес-конференцію, на якій, серед іншого, представили двох начебто свідків подій. З тих часів за "Нахтігалем" та Романом Шухевичем почала закріплюватися на Заході слава колаборанта та воєнного злочинця.

30 червня 1941. Як Бандера Незалежність відновлював

Події у Львові стали сигналом для тисяч оунівців і їхніх симпатиків. По всіх селах і містечках Західної України відбувалася один і той же сценарій: група молодих ентузіастів захоплювала приміщення владних органів — хоча це сказано надто гучно, адже «Совєти ще не пішли, а німці ще не прийшли» і влада фактично валялася на вулиці.

Ігор Калинець: «Для мене поезія мала бути загадкою, яку слід відгадати, розшифрувати"

Іноді мене запитують, чи я шкодую, що моє життя так склалося. Мені здається, що ні. Не мало б воно тоді смислу, якби я не перейшов через те все, якби не було тих 60-х, ув’язнення у 70-ті, того піднесення національного — всі ті події допомогли мені відчути, що я щось значу, що я щось зробив, що я комусь потрібен власне таким, яким я є в даний момент. Мені здається, що то і є сенс мого життя.

Петро Франко. Таємниці життя і смерті

28 червня 1890 року народився наймолодший із трьох синів Івана Франка – Петро. В історію визвольної боротьби він увійшов як один із засновників української скаутської організації "Пласт", хоробрий старшина Легіону Українських січових стрільців, командант летунського відділу Української Галицької армії. Для сталінського ж режиму він став небезпечним ворогом народу, якого ліквідували, ймовірно, у перші дні німецько-радянської війни.